Посольство України в Федеративній Республіці Бразилія

3, Київ 01:08

Українці у Бразилії

Українська імміграції до Бразилії розпочалася понад 125 років та розподіляється на три часові хвилі: перша – з останньої чверті XIX ст. до Першої світової війни, друга – період між Першою і Другою світовими війнами, третя – період після Другої світової війни.

Сьогодні в Бразилії проживають близько 500 тис. етнічних українців, з них 400 тис. у штаті Паранá. Найбільшими містами компактного проживання українців у штаті є: Прудентополіс (38 тис.), Куритіба (33 тис.), Уніао-да-Віторіа (26,4 тис.), Пітанга (19,5 тис.), Іраті (14,3 тис.), Круз-Машадо (12,5 тис.), Ріо-Азул (10 тис.), Маллет (9,5 тис.), Іваї (9 тис.), Кампо-Моурао (8,3 тис.), Ронкадор і Понта-Гросса (по 7 тис.), Антоніо-Олінто (6,2 тис.), Пато-Бранко і Пауло-Фронтін (по 5,5 тис.). Окрім цього, від 500 до 4 тис. бразильців українського походження проживають в інших 35 муніципалітетах штату.

У штаті Санта-Катаріна українські громади зосереджені в містах Порто-Уніао, Ітайополіс, Сапоіньас, Трес-Баррас, Мафра, а в штаті Ріо-Гранде-ду-Сул – в Порто-Алегре, Гуарані, Іжуі, Жагуарі та Ерешімі.

У штаті Сан-Паулу представники діаспори проживають в столиці та муніципалітеті Сао-Каетано-ду-Сул.

Відзначаючи внесок української громади у розвиток Бразилії, у 2004 р. Законодавча асамблея штату Паранá прийняла нормативний акт про відзначення 24 серпня Дня українського іммігранта. 19 січня 2010 року Президент Федеративної Республіки Бразилія Луіс Інасіо Лула да Сілва підписав закон № 12.209, згідно з яким 24 серпня було проголошено Національними днем української громади в Бразилії.

Громадські та культурно-освітні організації українських іммігрантів у Бразилії з’явилися наприкінці ХІХ ст. Одним з перших таких об’єднань було товариство «Просвіта»,  засноване в 1898 р. у м. Куритіба. Крім цього, в 1910 р. у м. Прудентополіс і в 1919 р. в м. Дорізон були створені «Українські народні ради», а в 1922 р. в м. Уніао-да-Віторіа за ініціативою представника Західно-Української Народної Республіки Петра Карманського був заснований «Український союз Бразилії» (в 1934 р. змінив назву на «Хліборобсько-освітній союз»), який мав стати політичною, економічною та культурно-освітньою організацією з центральним керівництвом і його представниками в містах компактного проживання українців. З кінця 30-х років та у повоєнний період у результаті політики «націоналізації», запровадженої урядом Бразилії, який заборонив існування усіх іммігрантських організацій та об’єднань, діяльність українських товариств була припинена і відновилася лише після Другої світової війни. В 1947 р. при сприянні Хліборобсько-освітнього союзу було створене «Товариство прихильників української культури». В 1953 р. ці організації  заснували «Українсько-бразильський комітет», який через політичні та соціальні розбіжності його керівництва через три роки припинив свою діяльність.

У Куритібі діє Українське товариство Бразилії (до квітня 2000 р. мало назву Хліборобсько-освітній Союз), до якого входять Українсько-бразильський клуб, Асоціації українських жінок та декоративно-прикладного мистецтва, фольклорна група «Барвінок», чоловічий хор «Гайдамаки», суботня школа ім. Лесі Українки, музей історії української імміграції. Товариством видається щомісячний інформаційний бюлетень «Хлібороб».

У Куритібі існує також Товариство прихильників української культури (ТПУК), яке організує культурні заходи, тематичні вечори, присвячені історії, культурі, літературі України. Товариство займається також видавничою діяльністю. Зокрема, за сприяння цієї організації були видані португальською мовою брошури про творчий шлях Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, а також збірник віршів місцевої української поетеси Олени Колодій. 

У 1985 р. за ініціативою Голови Світового конгресу вільних українців (зараз СКУ) Петра Саварина було створено Українсько-Бразильську Центральну репрезентацію (УБЦР) як представницький орган різних українських організацій в Бразилії при Всесвітній організації українців. Зокрема, до складу УБЦР входять Українське товариство Бразилії, ТПУК, Товариство «Соборність» (м. Сан-Паулу) та Асоціація українсько-бразильської молоді.

Крім громадських організацій в Бразилії існують українські релігійні громади, які об’єднані навколо 24 парафій Української греко-католицької Церкви та 16 парафій Української автокефальної православної Церкви.

Завдяки роботі релігійних діячів у 1898 р. в м. Прудентополіс були засновані перші дві українські суботні школи. Пізніше, в 1935 р., у місті Василіанами була відкрита постійна українська середня школа (мала семінарія Св. Йосипа) з українською та португальською мовами навчання, а з 1941 р. у цьому ж місті українська мова викладається в Інституті катехиток Св. Ольги.

У Прудентополісі діють український клуб з фольклорною групою «Веселка», Асоціація вчителів української мови, Товариство освіти Св. Василя, яке видає газету «Праця», а також музей української імміграції «Тисячоліття».  В 1980 р. в Куритібі було створено релігійно-культурний центр «Полтава», який має однойменну фольклорну групу, хор, капелу бандуристок «Фіалка», оркестр, суботню школу і духовну семінарію.

З 1985 р. у м. Куритіба при Лінгвістичному центрі Федерального університету штату Паранá діють курси української мови та літератури. У жовтні 1989 р. до тексту нової конституції штату було внесене положення, яке гарантує учням державних середніх шкіл можливість самостійно обирати для вивчення іноземну мову. Завдяки цьому з 1991 р. українська мова як іноземна викладається в декількох державних школах м. Прудентополіс та в учбових закладах у місцях компактного проживання українців.

29 листопада 2012 р. у рамках візиту до Бразилії делегації Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова була підписана угода про співпрацю між Національним  педагогічним університетом ім.М.П.Драгоманова та Університетом «Unicentro» штату Паранá, відповідно до якої в Бразилії здійснюється викладання української мови за дистанційною формою навчання для представників української громади.

У штаті Паранá здійснює мовлення радіостанція «Забава» (м.Прудентополіс), яка транслює свої передачі в мережі Інтернет 24 години на добу.

В м. Куритіба є площа України, на якій встановлено пам’ятник Т.Г.Шевченку, та меморіал України, який вважається історично-культурною спадщиною муніципалітету. Пам’ятники Т.Г.Шевченку є також в мм. Прудентополіс та Уніао-да-Віторіа.

Організації етнічних українців Бразилії

Детальну інформацію про життя української громади в Бразилії можна знайти на сайтах таких організацій:

1. Українсько-БразильськаЦентральна Репрезентація – http://www.rcub.com.br 

2. Українське Товариство Бразилії – http://sociedadeucraniana.com.br 

3. Товариство прихильників української культури – https://www.facebook.com/SociedadedosAmigosdaCulturaUcraniana/ 

4. Українська фолкльорна група «Полтава» - http://www.poltava.com.br

5. Українська фолкльорна група «Барвінок» - https://www.facebook.com/barvinokoficial/ 

Визначні представники української громади

  • Мігель Бакун
  • Оксана Борушенко
  • Олена Колодій
  • Єфрем Василь Кривий
  • Мирослава Кривий
  • Філіпе Лукас
  • Маркос Антоніо Ногас
  • Гуто Пашко
  • Віторіо Соротюк
  • Єремія Ференс
  • Маріано Чайковський