14 грудня 2016 року виповнюється 42 роки з дня ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН резолюції «Визначення агресії» (3314 (XXIX)).

Неправомірно окупувавши Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, здійснивши незаконне збройне вторгнення на територію Донецької і Луганської областей, у 2014 році Російська Федерація розпочала неспровоковану військову агресію проти України. Цими діями Російська Федерація грубо порушила свої міжнародні зобов’язання, зокрема відповідно до Статуту ООН, Заключного акту НБСЄ 1975 року, Будапештського меморандуму 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року. Російська Федерація не лише порушила суверенітет, територіальну цілісність і політичну незалежність України, але й створила загрозу міжнародному миру і безпеці в цілому. Третій рік російської військової агресії продовжує нести біль і страждання багатонаціональному народу України. Загальна кількість жертв цієї неоголошеної війни в серці Європи перевищує 10 тисяч осіб.

У цьому контексті МЗС України чітко і послідовно заявляє про те, що окупація та подальша спроба анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також протиправні дії РФ на Донбасі, цілковито підпадають під визначення агресії відповідно до пунктів а), b), c), d), e) і g) статті 3 додатка до резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» (3314(XXIX)). Такі дії є важким злочином проти міжнародного миру, який тягне за собою міжнародно-правову відповідальність Російської Федерації як держави та міжнародну кримінальну відповідальність її вищого керівництва.

Російська Федерація є стороною міжнародного збройного конфлікту, що наразі триває на теренах нашої держави, і політичне та військове керівництво Росії несе повну відповідальність за його планування, підготовку, розв’язування та ведення, а також за спричинені ним численні людські жертви, завдані матеріальні збитки і руйнування. Жодні міркування політичного, економічного чи військового характеру не можуть слугувати виправданню віроломної російської агресії, а війна не може бути засобом ведення політики в ХХІ сторіччі.

Україна вдячна державам-членам ООН за послідовну і потужну підтримку, яка надається їй для протидії російській агресії та подолання її наслідків. Розраховуємо на посилення міжнародного тиску на Російську Федерацію задля припинення агресії, повного виведення з території України регулярних збройних сил РФ, підконтрольних їй незаконних збройних формувань і найманців, зброї та військової техніки, яка була розміщена на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна) чи незаконно передана терористичним організаціям “ДНР” і “ЛНР”, і скасування усіх актів, що мають на меті «легалізацію» спроби  анексії Кримського півострова, а також задля його подальшої де-окупації.

Лише відновлення контролю України над всією протяжністю свого державного кордону, гарантування суверенітету, територіальної цілісності і незалежності нашої держави є запорукою міжнародного миру і безпеки.