У 2021 році відзначалося 130-річчя початку української імміграції до Бразилії. У 2026 році виповнюється вже 135 років української присутності в Бразилії. За оцінками дослідників, чисельність осіб українського походження в країні становить від 600 тисяч до 1 мільйона. Найбільша частина української громади проживає у штаті Парана, передусім у районах Куритиби, Прудентополіса та інших міст із давніми традиціями українського поселення.

Представницьким органом українських громадських організацій Бразилії є Українсько-Бразильська Центральна Репрезентація — Representação Central Ucraniano-Brasileira. Вона координує діяльність організацій громади, взаємодіє з органами влади та сприяє розвитку освітніх, культурних, релігійних і соціальних ініціатив. В лютому 2026 в місті Рібейрау-Прето було зареєстровано першу культурну асоціацію AURA, створену "новою діаспорою".

У 2024 році за підтримки Українського інституту та Посольства України розпочалося системне розширення української культурної присутності в Бразилії.

Першим знаковим проєктом став мурал «Обмін» у Сан-Паулу, створений бразильським художником Едуарду Коброю та українським митцем Сашком Корбаном. Робота була присвячена екологічним наслідкам російської агресії, свободі та стійкості України.

Того ж року український квартет «Петріхор» — Єва Товщик, Євген Гудименко, Софія Потіпака та Кароліна Музиченко — виступив на Міжнародному зимовому фестивалі в Кампус-ду-Жордау. Музиканти також провели майстер-класи та представили твори Бориса Лятошинського й Альми Дойчер.

Українське кіно було представлене на кінофестивалях у Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу. Відбулися покази фільму Оксани Карпович «Перехоплено», дискусії з режисеркою, професійні панелі щодо кіновиробництва та спеціальний показ фільму «Квіти України» Аделіни Борець.

У листопаді 2024 року в Куритибі пройшов 30-й Національний фестиваль українського танцю за участю близько 700 учасників із Бразилії та Аргентини. У програмі взяли участь ансамбль «Полтава», хор «Верьовка» з України та канадський колектив «Кубасонікс». Фестиваль супроводжувався ярмарком, виставками, концертами й майстер-класами. Також фольклорним колективом "Барвінок" (входить до Товариства українців Бразилії SUBRAS) були проведені концерти пам’яті жертв Голодомору в Куритибі та Маллеті.

У 2025 році українська культурна діяльність поширилася на нові міста й стала тісніше поєднуватися з освітніми ініціативами. Українські колективи брали участь у фестивалях у Салвадорі, Бразиліа та Куритибі. Ансамбль «Барвінок» у своє 95-ліття був відзначений Законодавчими зборами штату Парана за внесок у культурне життя міста. В лютому 2025 року в Національному театрі Клаудіу Сантору за участі тенора Віторіо Скарпі та піаніста Жеферсона Улбріша відбувся концерт-реквієм, присвячений 3 роковинам повномасштабного вторгнення рф до України.

Важливою подією став тур Бразилією української піаністки Катерини-Софії Шик, присвячений 130-річчю від дня народження композитора Бориса Лятошинського. Концерти та майстер-класи відбулися в Сан-Паулу, Кампус-ду-Жордау, Кампінасі, Сорокабі та Бразиліа.

Українське кіно також було представлене на Фестивалі кіно в Ріо-де-Жанейро, де відбулася південноамериканська прем’єра документального фільму «Дівія» режисера Дмитра Грешка. У жовтні 2025 року у м. Бразиліа пройшла Український вечір за участі диригента Артема Лонгінова та скрипаля-віртуоза Дмитра Удовиченка у Національному театрі Клаудіу Сантóру, а в межах Конференції ООН зі зміни клімату в Белені відбувся спеціальний показ фільму «Дівія».

Окремим стратегічним кроком стало підписання 1 грудня 2025 року меморандуму між мерією Куритиби, Посольством України та Українсько-Бразильською центральною репрезентацією щодо викладання української мови в муніципальних школах. Пілотний проєкт на чолі з викладачкою українською мови Олександрою Грициною Перейрою розпочався в муніципальній школі імені Папи Івана ХХІІІ. Програма охоплює українську мову, культуру, гастрономію, орнаментику та народне мистецтво.

У 2026 році українська культурна присутність набула мережевого характеру. У Бразиліа Посольство України відновило участь у Франкофонному базарі. Українські книжкові полиці відкрито в Інституті державного права, Папському католицькому університеті Ріо-де-Жанейро та Державному університеті Санта-Катарини у Флоріанополісі. У Салвадорі перекладачами Вольгою Єрмалаєвою Франко та Патерсоном Франко і дизайнеркою Анастасією Сиваш представлено виставку поезії та фотографій загиблого українського військового й митця Максима «Далі» Кривцова.

Україна була представлена на Міжнародному літературному фестивалі в Параті за участю письменника Андрія Куркова. Він також виступив у Сан-Паулу разом із журналісткою Патрісією Кампос Меллу. У центрі дискусій були війна, пам’ять, український досвід і сучасна література.

У липні 2026 року українські музиканти долучилися до 56-го Зимового фестивалю в Кампус-ду-Жордау. У програмі взяла участь молода українська музикантка Вероніка Нурієва. У Бразиліа відбулися міжнародні майстер-класи піаністки Олени Місо та віолончелістки Софі Штокер, а також українсько-австрійський концерт із творами Мирослава Скорика та Бориса Лятошинського.

У Куритибі пройшов шостий День України за участю 13 колективів, понад 30 майстрів і представників українського ремесла. У Прудентополісі відбулася 34-та Українська ніч, яку відвідали близько 1 200 глядачів.

У серпні 2026 року в Куритибі відбувся освітньо-культурний семінар для приблизно 2 400 працівників муніципальної освіти. Його програму доповнили виступи ансамблів «Барвінок» і «Полтава», українська поезія, танці, гастрономія та народне мистецтво.

Того ж місяця в Куритибі, Бразиліа, Белу-Оризонті та інших містах були проведені Дні українського кіно. До програми увійшли 8 фільмів, зокрема, «Памфір», «Довбуш» та «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова.

24 серпня в Консерваторії Федерального університету Мінас-Жерайс у Белу-Оризонті відбувся концерт української фортепіанної музики у виконанні бразильського піаніста Марселу Корреа. У програмі прозвучали твори Миколи Лисенка, Сергія Борткевича, Бориса Лятошинського, Мирослава Скорика та Валентина Сильвестрова.

Загалом у 2024–2026 роках українська культурна дипломатія в Бразилії пройшла шлях від окремих великих заходів до розгалуженої мережі освітніх, академічних, музичних, літературних і кінематографічних проєктів.

Куритиба та штат Парана залишаються головним центром українського громадського й культурного життя. Бразиліа виконує роль дипломатичного та інституційного центру, а Сан-Паулу й Ріо-де-Жанейро — провідних фестивальних і медійних майданчиків. У 2026 році українська присутність помітно посилилася також у Салвадорі, Белу-Оризонті, Флоріанополісі, Порту-Алегрі та Параті.

Загалом культурно-гуманітарне співробітництво України та Бразилії має значний потенціал для подальшого розвитку. Найперспективнішими напрямами є університетські обміни, викладання української мови, українознавчі дослідження, кінематографічне співробітництво, гастролі мистецьких колективів, підтримка української громади та спільне використання культури як інструменту поглиблення взаєморозуміння між двома народами.