Болівія є членом Світової організації торгівлі з 12 вересня 1995 року. Країна також є членом Андської спільноти (Comunidad Andina - CAN) разом із Колумбією, Еквадором і Перу та з 2024 року набула статусу держави-учасниці MERCOSUR.
Упродовж значної частини 2000-х та 2010-х років Болівія демонструвала відносно високі темпи економічного зростання, значною мірою завдяки експорту природного газу, мінеральної сировини, державним інвестиціям та сприятливій зовнішній кон’юнктурі.
Наразі економіка країни переживає складний період структурної перебудови, пов’язаний зі скороченням видобутку природного газу, високими бюджетними дефіцитами, дефіцитом іноземної валюти, інфляційним тиском та необхідністю залучення нових приватних інвестицій. Світовий банк відзначає, що зниження газових доходів і міжнародних резервів суттєво обмежило можливості стимулювання економічного зростання, а подальша диверсифікація економіки потребує активнішої ролі приватного, у тому числі іноземного, капіталу.
За попередніми офіційними даними Національного інституту статистики Болівії (INE), у 2025 році реальний ВВП скоротився на 1,58%. Водночас у IV кварталі 2025 року окремі сектори демонстрували відновлення: сільське господарство, тваринництво, лісове та рибне господарство зросли на 12,19%, а добувна діяльність - на 4,71%.
Інфляція за підсумками 2025 року становила 20,40%, що стало одним із найбільш помітних проявів макроекономічної нестабільності. У 2026 році цінова динаміка суттєво сповільнилася: у липні індекс споживчих цін знизився на 2,79% за місяць, накопичена інфляція за січень–липень становила 1,89%, а у річному вимірі - 4,93%. INE пов’язує липневе зниження цін, зокрема, з нормалізацією постачання після транспортних блокад у травні-червні.
За результатами Перепису населення 2024 року в Болівії проживає 11,37 млн осіб, з яких близько 7,85 млн - у міській місцевості. Частка населення віком від 15 до 64 років становить 65,6%. Рівень міського безробіття у червні 2026 року становив 3,5%.
Природні ресурси та основні галузі
Економіка Болівії значною мірою базується на видобувних галузях. Країна є важливим виробником цинку, срібла, золота, олова, свинцю, сурми та інших мінералів. У 2025 році саме гірничодобувний сектор став головним фактором зростання товарного експорту: експорт мінеральної продукції досяг приблизно 5,63 млрд дол. США, що на 25,6% більше, ніж роком раніше. Вартість експорту срібла становила близько 1,91 млрд дол. США, цинку - 1,42 млрд дол. США, золота - 1,19 млрд дол. США.
Водночас значення вуглеводневого сектору поступово зменшується. У 2025 році експорт вуглеводнів скоротився на 34,1% - до близько 1,08 млрд дол. США, з яких майже вся сума припадала на природний газ. Banco Central de Bolivia пояснює це структурним падінням видобутку газу, скороченням продажів до Бразилії та завершенням у 2024 році довгострокового контракту на постачання природного газу до Аргентини.
Літій
Особливе стратегічне значення мають ресурси літію. За оцінкою Геологічної служби США (USGS), Болівія має близько 23 млн тонн виміряних та визначених ресурсів літію, що є одним із найбільших показників у світі. При цьому необхідно розрізняти поняття ресурсів і комерційно підтверджених запасів.
Промислове виробництво літієвої продукції поки залишається невеликим порівняно з ресурсною базою країни. Державна компанія Yacimientos de Litio Bolivianos - YLB реалізувала у 2025 році 2,79 тис. тонн карбонату літію, а на 2026 рік планує виробництво близько 3,6 тис. тонн. Основним зовнішнім ринком для болівійського карбонату літію у 2025 році був Китай.
Розвиток літієвого сектору створює потенційний попит на технології видобутку та переробки, насосне й енергетичне обладнання, системи автоматизації, лабораторне обладнання, водоочищення, екологічні технології та інженерні послуги.
Сільське господарство
Сільське господарство відіграє важливу роль в економіці, особливо в департаменті Санта-Крус, який є основним агропромисловим центром країни.
До важливих експортних товарів належать соя та продукти її переробки, яловичина, бразильські горіхи, кіноа, цукор та інша агропромислова продукція.
У 2025 році експорт нетрадиційної продукції загалом зріс на 5,6% і досяг близько 2,86 млрд дол. США. Експорт сої та продуктів її переробки становив близько 1,05 млрд дол. США, а яловичини - 203 млн дол. США.
Сектор має потенціал для технологічної модернізації. Для іноземних постачальників можуть становити інтерес обладнання для зрошення, сільськогосподарська техніка, обладнання для переробки та зберігання продукції, холодильні системи, елеваторне обладнання, добрива, ветеринарні та агротехнологічні рішення.
Зовнішня торгівля
За даними Banco Central de Bolivia, у 2025 році експорт товарів на основі скоригованих показників FOB становив близько 9,56 млрд дол. США, що на 7,1% більше порівняно з 2024 роком. Імпорт становив близько 9,23 млрд дол. США, збільшившись на 0,8%. Таким чином, товарне сальдо за методологією платіжного балансу було позитивним і становило близько 334 млн дол. США. Водночас поточний рахунок загалом залишався дефіцитним - близько 1,22 млрд дол. США, або 1,9% ВВП.
Структура експорту залишається концентрованою. У 2025 році приблизно 59% товарного експорту припадало на мінеральну продукцію, близько 11% - на вуглеводні та близько 30% - на нетрадиційні товари, насамперед агропромислову продукцію.
Імпорт Болівії має значну промислову складову. У 2025 році імпорт проміжних товарів становив близько 6,36 млрд дол. США і зріс на 6%. Зокрема, імпорт проміжної продукції для промисловості зріс на 10,4% у вартісному та на 28,7% у фізичному вимірі. Імпорт капітальних товарів становив близько 1,74 млрд дол. США, а споживчих - 1,87 млрд дол. США.
Така структура імпорту створює можливості для іноземних виробників машин та обладнання, запасних частин, промислових матеріалів, електротехнічної продукції, транспортного обладнання та агротехніки.
За даними Banco Central de Bolivia, десять найбільших торговельних партнерів Болівії у 2025 році - Китай, Бразилія, Перу, Аргентина, Індія, Японія, США, Чилі, Бельгія та Колумбія - забезпечували близько 77,8% зовнішньої торгівлі товарами країни. Китай був найбільшим партнером із товарообігом близько 4,26 млрд дол. США, Бразилія - другим із приблизно 2,66 млрд дол. США.
Оперативні дані INE свідчать про покращення торговельного балансу у 2026 році: станом на червень офіційний індикатор торговельного сальдо становив близько 1,67 млрд дол. США.
Інвестиції та економічна політика
Закон Болівії №516 «Про інвестиції» встановлює загальні правові засади здійснення національних та іноземних інвестицій. Водночас у стратегічних секторах, особливо пов’язаних із природними ресурсами, зберігається суттєва роль держави.
У 2025 році чистий приплив прямих іноземних інвестицій становив близько 620 млн дол. США, порівняно з 358 млн дол. США у 2024 році. Водночас 76% валового припливу становило реінвестування прибутків, 22% - внутрішньокорпоративне боргове фінансування, тоді як безпосередні внески до капіталу становили лише близько 16 млн дол. США. Це свідчить про те, що фактичний приплив нового іноземного капіталу залишається обмеженим.
У липні 2026 року уряд Болівії та експерти МВФ досягли домовленості на рівні персоналу щодо 36-місячної програми Extended Fund Facility обсягом близько 1,9 млрд дол. США. Програма, яка потребує остаточного схвалення Виконавчою радою МВФ, спрямована на відновлення макроекономічної стабільності, нарощування міжнародних резервів, зменшення фіскальних та зовнішніх дисбалансів і створення умов для більш активного розвитку приватного сектору. Передбачається, що програма може сприяти залученню додаткового фінансування Світового банку, Міжамериканського банку розвитку та інших партнерів у рамках ширшого пакета на суму понад 5 млрд дол. США.
Болівія та MERCOSUR
У 2024 році Болівія завершила процедуру ратифікації Протоколу про приєднання до MERCOSUR та набула статусу держави-учасниці блоку. Відповідно до Протоколу країна має до чотирьох років для поступового включення нормативної бази MERCOSUR.
Протягом цього перехідного періоду Болівія повинна, зокрема, перейти на Спільну номенклатуру MERCOSUR (NCM), Спільний зовнішній тариф (TEC) та правила походження MERCOSUR. Відповідно, тарифні та митні умови імпорту окремих товарів до Болівії можуть змінюватися в процесі гармонізації, орієнтовно до 2028 року. Для іноземного експортера це означає необхідність перевіряти актуальну ставку мита безпосередньо перед укладенням контракту або відвантаженням.
Болівія одночасно залишається членом Андської спільноти - CAN, до якої також входять Колумбія, Еквадор і Перу. Це створює для болівійських компаній додаткові регіональні можливості торгівлі та виробничої кооперації.
Особливості ринку для іноземного експортера
Болівійський ринок є відносно невеликим за кількістю населення, однак значною мірою залежить від імпорту машин, обладнання, проміжної промислової продукції, транспортних засобів, технологій та окремих категорій споживчих товарів.
Найбільшими центрами комерційної діяльності є Санта-Крус-де-ла-Сьєрра, Ла-Пас/Ель-Альто та Кочабамба. Санта-Крус має особливе значення як центр агробізнесу, промисловості, логістики та приватного підприємництва.
Для потенційного українського експортера перспективними можуть бути поставки машин та промислового обладнання, енергетичного й електротехнічного обладнання, сільськогосподарської техніки, обладнання для гірничодобувної промисловості, технологій переробки мінеральної сировини, насосного обладнання, систем зрошення, обладнання для харчової промисловості, запасних частин, медичного обладнання та окремих видів хімічної продукції.
При плануванні поставок необхідно враховувати, що Болівія не має виходу до моря, тому морські вантажі зазвичай потребують транзиту через порти сусідніх країн, що збільшує значення логістичних витрат та строків доставки.
Окремим ризиком залишається доступ місцевих компаній до іноземної валюти та проведення міжнародних платежів. МВФ і Світовий банк у своїх оцінках вказують на валютні обмеження та дисбаланси валютного ринку як на одну з ключових макроекономічних проблем країни. Тому при роботі з новим покупцем доцільно особливо уважно погоджувати валюту контракту, порядок і строки платежу, банківські гарантії, акредитив або передоплату, а також перевіряти здатність імпортера здійснити міжнародний переказ.
Болівія залишається ринком із значним потенціалом у видобувній промисловості, літієвому секторі, агробізнесі, енергетиці та модернізації промислової інфраструктури. Водночас вихід на ринок потребує врахування поточного макроекономічного середовища, валютних і логістичних ризиків, а також змін у тарифному регулюванні в процесі інтеграції країни до MERCOSUR.