До початку економічної кризи, викликаної пандемією коронавірусу, економіка Болівії протягом останніх років демонструвала зростання Зокрема, за останні десять років економіка зростала майже на п’ять відсотків щороку, та протягом останніх п’яти років демонструвала найбільші показники зростання серед країн Південної Америки. Це призвело до стрімкого зростання купівельної спроможності середнього класу, який виник у цей час.
Болівія багата невідновлюваними природними ресурсами. Гірничодобувна промисловість та вуглеводи є одними з головних експортних галузей Болівії, та мають потенціал для зростання. Крім мінералів, які вже видобуваються, таких як цинк, срібло, свинець і олово, Болівія також володіє значними покладами літію, які наразі залишаються переважно невикористаними.
Сільськогосподарський сектор Болівії також має потенціал для росту, проте відчуває необхідність у технологіях, починаючи від зрошення і закінчуючи сільськогосподарською технікою.
Уряд Болівії надає сприяння прямим іноземним інвестиціям, які вважає запорукою підтримки економічного зростання країни.
У період з 2013 по 2018 рр. економіка Болівії зростала середньорічними темпами 5,1%., у 2009-2012 рр. - 4,5%. Зростанню ВВП у 2018 році сприяв розвиток сільського господарства на 7,6%, транспорту та телекомунікацій - на 5,2%, комерційної діяльності - на 5,1%, будівництва – на 5%, фінансових послуг та державного споживання – на 4,8%. У 2019 р. зростання ВВП Болівії уповільнилося до 2,2%, а у 2020 р. продемонструвало падіння на 8%. Разом з тим, вже у 2021 р. прогнозуєтсья відновлення зростання на рівні 5,1%.
Економічні показники Болівії у 2020 р.:
ВВП |
39,38 млрд. дол. США |
Падіння ВВП |
– 8% (2020 р.) |
Інфляція |
0,67% |
Експорт |
6898 млн. дол. США |
Імпорт |
7080 млн. дол. США |
Населення |
11,9 млн. |
Безробіття |
5,6% |
Зовнішня торгівля
Зовнішня торгівля Болівії у 2020 р. зазнала негативного впливу пандемії COVID-19, зафіксувавши дефіцит у 65 мільйонів доларів, проте таке зменшення було обумовлене скороченням імпорту на 2 705 мільйонів доларів; експорт впав на 1,909 млн., сягнувши рівня десять років тому.
За даними Національного інституту статистики Болівії (INE), загальний обсяг експорту Болівії у 2020 р. дорівнював 6898 млн. доларів США, з яких 73% відповідали т.зв. «традиційним експортним продуктам» - мінералам та вуглеводням та 27% - «нетрадиційним експортним товарам» (головним чином, агропромисловій продукції). Обсяги експорту корисних копалин склали 3032 мільйони доларів, при падінні їх вартості на 28% та обсягів на 34%. Сумарна вартість експорту вуглеводнів сягнула 2029 мільйонів доларів США, за умови зменшення їх вартості на 28% та зростання на 0,4% обсягів продаж, в тому числі експорт природнього газу склав 1980 мільйони доларів США.
«Нетрадиційні експортні продукти», які, як правило мають високий рівень зайнятості та високу додану вартість, зросли на 4% у вартості, незважаючи на падіння обсягів на 4%, спричинене зменшенням експорту продуктів харчування. Серед цих продуктів варто відзначити експорт соєвої муки на суму понад 492 мільйони доларів; сирої соєвої оліЇ (200 мільйонів), ювелірних виробів (131 млн.), бразильських горіхів без шкаралупи (126 млн.), кіноа (92 млн.); м'яса великої рогатої худоби (70 млн.); а також: алкоголю, деревини, цукру, бананів, молока, бобів, шкір, пальмової серцевини, кави та какао.
Сальдо торгівлі сільськогосподарською продукцією мало профіцит майже у 700 мільйонів доларів завдяки тому, що сектор не зупинився під час пандемії.
Департамент, який найбільше експортував у 2020 році, був Санта-Крус із 2040 мільйонами доларів (30% від загальної суми експорту). Департамент експортував переважно природній газ, сою та продукти з неї. За ним слідують департаменти Потосі з 1491 мільйоном доларів (цинк, срібло та свинець) та Ла-Пас з 1220 мільйонами доларів (мінерали, кава).
Бразилія та Аргентина залишалися головними ринками продажу природного газу, що становить понад 90% експорту. Важливими партнерами також були Індія (золото, улексит, нікель, аметрин) та Японія (цинк, срібло, свинець).
Імпорт Болівії в 2020 році склав 7 080 мільйонів доларів США на фоні зменшення сумарної вартості на 28% та обсягу на 20%. Промислові товари, засоби виробництва та транспортне засоби становили 63% суми імпорту; продукти харчування та напої зросли на 2% за вартістю та на 16% за обсягом. Основними постачальниками були: Китай з 1580 млн. доларів; Бразилія (1196); Аргентина (715), США (565) та Перу (548).