У рамках святкування цієї важливої віхи в історії української присутності в Бразилії два роки тому делегація з 186 осіб відвідала цю країну в Східній Європі, здійснивши поїздку по кількох її регіонах та взявши участь в урочистостях, на деяких із них також були присутні представники органів влади обох держав. Крім численних українських нащадків, до складу групи входили деякі українці, які прибули до Бразилії кілька десятиліть тому і ніколи більше не повернулися на Батьківщину, а також учасники двох самодіяльних колективів народної музики і танцю з м.Куритіба: “Барвінок” (від організації “Українське товариство”) та “Полтава” від клубу з однойменною назвою.

Серед них були також режисери Гуто Пашко і Андреа Калабоа, які, не зважаючи на те, що привезли із собою устаткування для запису різних моментів подорожі і свята, не мали спочатку наміру створювати фільм. Досвід, однак, виявився настільки багато в чому незабутнім, що пара (крім партнерів по продюсерській студії “GP7”, вони також є подружжям) була схвильована. Було записано близько 75 годин відеоматеріалів, які демонструють моменти від найбільш особистих переживань туристів до офіційних церемоній, у яких вони брали участь. З усього цього матеріалу народилася документальна стрічка “Так, ми також українці”, яка після 357 годин редагування повинна скоро увійти у завершальну стадію своєї підготовки, як тільки режисери та продюсери зможуть віднайти необхідні ресурси для цього, які оцінюються в 30 тис. бразильських реалів – загальний бюджет фільму має сягнути близько 120 тис. бразильських реалів.

Пашко присвятив значну частину своєї режисерської праці творам, які безпосередньо або опосередковано пов’язані з його походженням. У документальному фільмі “Зроблено в Україні” (2006), який пізніше перетворився у серіал для телебачення, він робить історичний екскурс у минуле української імміграції до Парани. У стрічні “Іван – Повернення у минуле” (2011) він супроводжує Івана Бойка, який молодим залишив Європу в 1948 році, у його зворушливому поверненні до країни, де він народився, і його возз’єднанні з сім’єю, яку він залишив.

У інтерв’ю виданню “Gazeta do Povo” Пашко говорить, що для більшості членів групи, особливо для багатьох тих, хто вперше приїхав в Україну, досвід 2011 року був дуже зворушливим, як це звичайно ж і повинно бути, але і таким, який певною мірою зруйнував той ідеалізований образ землі предків, побудований з повних ностальгії розповідей, які передавалися з покоління в покоління, після того як вони побачили сучасну країну.

Gazeta Do Povo, Пауло Камарго