В Україні в цілому позитивно оцінюють оприлюднений сьогодні документ, в якому відзначається конструктивна співпраця української сторони з Місією та відкритість у обговоренні напрямків подальшого удосконалення правозахисної системи.

У Доповіді вітається прогрес в імплементації Урядом України попередніх рекомендацій УВКПЛ, зокрема: розробка законодавства щодо мирних зібрань; впровадження політики запобігання негативному висвітленню засобами масової інформації стереотипів щодо меншин.

Документ високо оцінює кроки української сторони, спрямовані на виконання Женевських домовленостей від 17 квітня ц.р., насамперед щодо проведення конституційної реформи та децентралізації влади.

Підкреслюється, що важливим фактором деескалації напруженості, відновлення верховенства права, громадянського порядку та забезпечення мирного розвитку країни є проведення прозорих, справедливих та демократичних виборів Президента України 25 травня ц.р.

Доповідь Місії вкотре спростовує звинувачення у порушеннях в Україні прав меншин, в т.ч. російської, що були сфабриковані як привід для окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим.

Натомість, значна увага приділяється фактам численних порушень прав населення Криму, що мають місце сьогодні, внаслідок російської окупації, передусім, у сферах забезпечення права на життя, свободу і безпеку людини, політичних, економічних та соціальних прав і прав меншин. Зазначається, що форсоване запровадження на окупованій території російського законодавства призвело до суттєвого обмеження прав і свобод, зокрема щодо висловлення думок, віросповідання, мирних зібрань та асоціацій. Окремо привертається увага до збільшення кількості ненависницьких висловлювань та тиску на журналістів.

Фіксується зростання випадків порушень прав мешканців АРК, пов’язаних із громадянством, правом на власність, працевлаштуванням, доступом до охорони здоров’я та освіти, а також утисків прав громадян, які не підтримали 16 березня т.зв. «кримський референдум». Це, у першу чергу, стосується кримських татар, представники яких потерпають від залякувань, погроз та порушень своїх прав, особливо на вільне пересування.

Доповідь констатує наявність, станом на кінець квітня, понад 7,2 тисяч внутрішньо переміщених осіб, які, внаслідок тиску та страху переслідування, змушені були залишити місця свого проживання на півострові. Більшість переселенців – кримські татари.

З огляду на триваючі системні порушення прав людини в АРК, українська сторона розраховує, що ситуація на півострові й надалі перебуватиме у полі зору міжнародного співтовариства та підтримує заклик, що міститься у доповіді, до окупаційної влади Криму забезпечити доступ на півострів незалежним міжнародним експертам, насамперед Моніторинговій місії ООН.   

Окрему увагу УВКПЛ приділяє ситуації на Сході України. У документі констатується зростаюча кількість незаконних дій, до яких вдаються, у порушення національного законодавства та міжнародних стандартів, високоорганізовані та добре озброєні групи сепаратистів, зокрема: вбивства та катування, захоплення адміністративних та громадських будівель, викрадення та довільні утримання цивільних осіб, зокрема журналістів, взяття заручників, а також неправомірні заходи, спрямовані на т.зв. «самопроголошення регіонів».

У цьому контексті Міністерство закордонних справ України вітає заплановане Помічником Генсекретаря ООН І.Шимоновичем відвідання найближчими днями Одеси та Донецька. Переконані, що притаманні системі ООН фаховість та неупередженість дозволять вкотре довести до світової спільноти правдиву актуалізовану інформацію про стан дотримання і захисту прав людини в Україні, ситуацію в окупованій Автономній Республіці Крим та останні події на Сході й Півдні нашої країни. Сподіваємось, що реальні причини цих подій та мотиви їх організаторів стануть очевидними для всіх, як би не хотілося офіційним чинникам Російської Федерації спотворити таку інформацію.

Україна готова й надалі розвивати і поглиблювати взаємодію з правозахисними структурами ООН з метою належного забезпечення захисту прав людини з урахуванням потреб населення всіх регіонів нашої держави у ході здійснення широкомасштабних реформ, спрямованих на забезпечення верховенства права, розбудову демократичного плюралістичного суспільства, викорінення корупції, дотримання соціальних стандартів та захист прав меншин. Вважаємо при цьому життєво важливим, щоб до рекомендацій другої доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини відповідально поставились всі причетні сторони.