Трагічною сторінкою увійшла в літопис історії кримськотатарського народу його масова депортація у звʹязку зі звинуваченнями у «зраді батьківщини», здійснена у ніч з 17 на 18 травня 1944 р. За найбільш вірогідними оцінками істориків, депортації зазнали понад 194 тисячі кримських татар.

Кримських татар депортували у віддалені райони Сибіру, Уралу, Середньої Азії, де вони опинилися без документів, в умовах комендантського режиму, без права пересування навіть з метою пошуку загублених при виселенні сімей.

Важкі умови побуту у спецпоселеннях, які ускладнювалися незвичним кліматом, інфекційними захворюваннями та відсутністю медичного обслуговування, призвели до масових захворювань і смертності. За даними національного руху кримських татар, у перші 4 роки депортації з них загинуло 46,2%.  

У 1956 р. КПРС відкрито засудила політику депортацій, в 1967 р. було скасовано звинувачення в зраді кримських татар, у 1974 р. – заборону повертатися на місця їх колишнього проживання в Криму, а у 1989 р. було визнано незаконними і злочинними репресивні акти проти народів, підданих примусовому переселенню.

Україна з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації.

До окупації Російською Федерацією АР Крим у лютому-березні 2014 р. Україна за рахунок власних ресурсів здійснювала масштабну роботу, спрямовану на вирішення соціально-економічних проблем кримських татар та осіб інших національностей, які поверталися на постійне проживання до Криму. У Державному бюджеті України щороку передбачалися кошти на облаштування колишніх депортованих за національною ознакою громадян, загальна сума яких станом на кінець 2013 р. становила понад 158 млн. дол. США.

На початок 2013 року на постійне проживання в Україну, до АР Крим, повернулося близько 266 тис. кримських татар.

За результатами виборів у 2010 р. до місцевих рад було обрано 16% представників кримських татар, у той час як частка кримських татар у загальному етнічному складі Криму становила 13,7 %.

За даними Республіканського комітету АР Крим станом на кінець 2012 р. кримським татарам для будівництва житла було виділено 85 тис. земельних ділянок площею приблизно 11 тис. га.

У 2013/2014 навчальному році в АР Крим діяло 15 загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою (3092 учні).

У 2013 р. в Криму видавалася низка газет кримськотатарською мовою, а на Державній ТРК „Крим” працювала кримськотатарська редакція „Мейдан”.

У дружній українській родині кримські татари знайшли своє місце і мали можливість повернутися на історичні землі. Незважаючи на заборону урядом Росії вʹїзду на окуповану територію лідеру кримських татар, загрозу заборони їхньої громадської організації та інші перепони, тимчасові труднощі не зламають дух кримських татар і вони й надалі будуватимуть свої оселі там, де будували їхні діди та прадіди. Україна продовжуватиме докладати зусиль для забезпечення прав громадян усіх національностей нашої держави. Ми різні, але ми єдиний народ, ми єдина Україна!

 

Посольство України в Бразилії