У 1932-1933 рр. Україна завдяки своїй родючій землі та високим врожаями пшениці була відома, як «житниця Європи».

У цей період від семи до десяти мільйонів осіб померли від голоду, але не через яке-небудь стихійне лихо, а через політику комуністичного уряду Сталіна вилучити у народу врожай до останнього зерна з метою продовження його експорту так, начебто нічого не відбувалося в країні.

Результатом став геноцид, відомий як Голодомор – слово, яке походить від українського словосполучення «морити голодом».

Голод сягнув свого піку взимку – навесні 1933 року, коли 25 тис. осіб гинуло щодня. У результаті Голодомору було знищено від 20 до 25 відсотків населення України.

Інший жахливий результат Голодомору була надзвичайно висока смертність дітей. У надії врятувати своїх дітей, селяни перетинали закриті кордони, які охороняли війська НКВС і залишали їх у міських районах, які менше страждали від голоду.

Наприкінці весни 1933 року, більше 300 тисяч безпритульних дітей були зареєстровані покинутими в Київській області. Оскільки дитячі будинки та дитячі притулки вже були переповнені, більшість з цих дітей померли на вулицях від голоду і хвороб.

У вересні 1933 року, приблизно дві третини українських школярів не дорахувалися у школах.

Основною метою цього штучного голоду було прагнення зламати український дух, запобігти відродженню української культури та розповсюдженню ідей Незалежності України.

Все це сприймалося Москвою, як загроза радянському режиму, який здійснив етнічну чистку українців на великих територіях.

Україна пам'ятає цю трагедію, пам'ятає жертв радянського терору.

82 роки тому, щоб запобігти Незалежності України Москва використала свої секретні підрозділи та армію для вбивства мільйонів українців, так само, як зараз використовує свої секретні підрозділи і армію для вбивства українських патріотів з метою запобігання політичної Незалежності України та її зближення з Європою.

Цього разу українці спроможні захистити свою Батьківщину.

Скільки ще часу світ продовжуватиме відсторонено спостерігати за цією трагедією, вчиненою російським імперіалізмом, який повністю зневажає міжнародне право та права людини?

 

РОСТИСЛАВ ТРОНЕНКО, Посол України в Бразилії

 

Джерело: http://www1.folha.uol.com.br/mundo/2014/11/1551373-opiniao-crise-na-ucrania-lembra-intervencao-russa-nos-anos-1930.shtml