Портал в режимі тестування та наповнення
Туман над Алкантарою розтанув
Опубліковано 11 серпня 2015 року о 21:38

Інтерв’ю першого віце-президента Аерокосмічного товариства України Е.І. Кузнєцова інформаційному агентству «Спейс-Інформ» 

10 серпня 2015 року, www.space.com.ua

З нашого досьє. Едуард Іванович Кузнєцов - перший віце-президент Аерокосмічного товариства України. У 1995-2010 рр. - заступник Генерального директора Національного космічного агентства України, ветеран космічної галузі, заслужений працівник промисловості, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки.

- Едуарде Івановичу, минулого місяця Ви дали нашому інформаційному агентству інтерв’ю «Туманне майбутнє космодрому в джунглях Амазонії» щодо долі українсько-бразильського проекту будівництва стартового комплексу для ракети-носія «Циклон–4» на космодромі Алкантара.

Аерокосмічний портал України: http://space.com.ua

Сторінка ДКА України у Facebook: https://www.facebook.com/DKAUkraine

Сайт Посольства України в Федеративній Республіці Бразилія: http://brazil.mfa.gov.ua

Пройшов місяць і стало відомо, що бразильська сторона офіційно повідомила про вихід із цього проекту.

- Так, після дворічного періоду «туманних» обіцянок та нещирих перемовин бразильська сторона оголосила про своє рішення, яке прийняла значно раніше. 24 липня поточного року бразильською стороною був прийнятий декрет про припинення дії Угоди про співробітництво в цьому проекті. На мою думку, рішення не є виваженим та продуманим, а його наслідки можуть бути непередбачуваними для цієї країни.

- Яким, на ваш погляд, буде космічне майбутнє Бразилії та України після розриву угоди?

- Незважаючи на складність вашого запитання, намагатимусь зробити прогноз. Розрив спільної роботи завжди приносить втрати: для одних більші, для інших менші. Це як у сім’ї. Спочатку - спільні плани, надії, ентузіазм… А після раптового розлучення - поділ майна, судові процеси, моральні і психологічні травми, а потім кожен починає своє життя майже з чистого аркуша. Єдине, що кожна сторона набула за цей час – це досвід та уроки на майбутнє. Ми зрозуміли, що треба більш прискіпливо і уважно обирати партнера, якому можна щиро довіряти, з яким можна ділити і перемоги, і життєві негаразди, і спільно йти до поставленої мети.

У нас з Бразилією «шлюб» не склався. Бразилія виявилась неготовою до високих відносин і не витримала, як то кажуть, пресингу з боку «злої» свекрухи.

А якщо відійти від алегорії, то Бразилія протягом не менше, ніж 10 років може не сподіватися на статус космічної держави.

На мій погляд, вихід із цього проекту загальмує процес науково-технічного розвитку держави, рівень наукових досліджень та використання власних високих технологій в економці країни. А головне – вона втратить шанс отримати незалежний вихід у космос та стати лідером в Латинській Америці у використанні ракетно-космічної техніки.

Підписання в 1999 році українсько-бразильської угоди про співробітництво у використанні космічного простору в мирних цілях було досить далекоглядним та визначило вектор нашої співпраці на не одне десятиліття. На мій погляд, Президенти України і Бразилії, які «благословили» цей проект в той час, нинішнє рішення бразильської сторони сприйняли б негативно.

- А наскільки статус космічної держави важливий?

- В ХХІ столітті все більше країн хочуть стати членами елітного «космічного клубу», до якого входять найбільш розвинені держави світу. Належність до цього клубу - це своєрідна характеристика рівня розвитку країни, її наукового та технологічного потенціалу. Входити до цього неформального об’єднання досить престижно. Адже, ми живемо в епоху високих технологій, інформаційного суспільства, розвитку космічних досліджень і їх активного використання для покращення життя людей на Землі.

- А що за цей час зроблено в Україні?

- Для реалізації цього проекту були об’єднані зусилля багатьох підприємств космічної та суміжних галузей промисловості України. В результаті ми отримали нову сучасну ракету-носій, створили нову цифрову систему управління для неї. Розроблено та випробувано в космічному польоті на ракеті-носії «Дніпро» унікальну бортову систему навігації на базі лазерних гіроскопів, створено систему багаторазового включення ракетних двигунів 3-го ступеня ракети-носія для корекції орбіти, опрацьована вітчизняна технологія побудови обтічника. Ми не мали досвіду будівництва наземних стартових комплексів, а відмова Російської Федерації від участі в його проектуванні і будівництві змусила нас вирішувати це питання самостійно, причому, в рекордно короткі строки.

- Відомо, що за реалізацією цього проекту уважно стежили в світі. Особливо конкуренти на світовому ринку пускових послуг.

- Так, ми це відчували постійно, оскільки, на світовому космічному ринку, до речі, обсягом у десятки мільярдів доларів, конкуренція досить жорстка. Я пригадую, як в середині 1990-х років з цього ринку було усунуто ракету-носій «Зеніт–2», яка мала забезпечити запуск на орбіту 36-ти супутників системи «Глобалстар», і розумію, чому перший старт із 12-ма супутниками цієї системи був аварійним. Щодо нашого випадку, то всі зацікавлені країни стали свідками того, що в цьому проекті Бразилія проявила себе як ненадійний партнер, який в будь-який момент, навіть на фініші проекту може відмовитись від своїх зобов’язань. Не думаю, що це слугуватиме зростанню авторитету цієї країни на міжнародній арені.

Крім того, Бразилія приймає рішення про вихід із проекту, не рахуючись із інтересами нашої країни та її фінансовими витратами на цей проект.

- Які ж витрати понесли учасники проекту?

- Бразильська сторона може сама порахувати свої витрати. Лише зазначу, що крім фінансових, є ще моральні, політичні втрати та й реакція бразильського суспільства на вихід із проекту, мабуть, буде неоднозначною.

Україна також має втрати: це згаяний час, майже 10 років, кошти, які потрібно повернути кредиторам, на відміну від Бразилії, яка фінансувала проект із бюджету, та втрата певних позицій на світовому ринку космічних послуг.

- Але якщо туман над Алкантарою розвіявся, може тут колись засяє сонце? Адже за останніми повідомленнями російських засобів масової інформації РФ збирається там будувати стартовий комплекс для своєї ракети-носія «Ангара». Як ви це прокоментуєте?

- Гадаю, що найближчі роки ми тут будемо спостерігати лише «затемнення сонця».

Нам про задуми РФ було відомо і без цих повідомлень. Тут звичайно велику роль зіграло проросійське лоббі в Міністерстві оборони Бразилії. І воно перемогло здоровий глузд. Метою РФ було витіснити наш «Циклон» із цього космодрому, так як він міг стати серйозним конкурентом для РН «Союз» на Куру. Бразилія не змогла протистояти тиску одного із партнерів з БРИКСу. Чи відбудеться старт «Ангари» з Алкантари в ближчі 5-10 років – невідомо. Я тільки пропоную бразильським фахівцям пригадати сумну історію російсько-казахстанського «Байтереку», а також долю унікального стартового комплексу «Морський старт» після того, як його перекупила РФ, та проблеми, в тому числі й фінансові, на будівництві космодрому «Восточний». Тому ще раз підкреслюю про помилковість рішення Бразилії щодо нашого спільного проекту.

- А які плани України після цих подій?

- Я вже говорив, що ми відчували протягом 2-3-х років, як хиталася позиція Бразилії в цьому проекті. Тому керівництво Державного космічного агентства України, наскільки мені відомо, не сиділо, як кажуть, склавши руки.

Ми маємо, і це головне, кінцевий, завершений продукт – ракету-носій «Циклон-4», оснащену системами управління, навігації, безпеки на сучасному рівні. І доки будуть працювати ліквідаційна комісія, відбуватися суди і поділ майна, наші зусилля слід спрямувати на пошук більш надійних партнерів, а також нового місця для розташування стартового комплексу для РН «Циклон-4».

- Дякую Вам за цікаве інтерв’ю та бажаю нашій космічній галузі якомога швидше подолати тимчасово труднощі.

Розмовляв О.Бобровицький, «Спейс-Інформ»

Довідка «Спейс-Інформ»:

Співпраця між Україною та Бразилією у космічній сфері розпочалася у листопаді 1999 року після підписання Рамкової угоди про співробітництво у використанні космічного простору в мирних цілях.

21 жовтня 2003 року, в ході офіційного візиту Президента України до Федеративної Республіки Бразилія відбулося підписання Договору між Україною і Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія “Циклон-4” на пусковому центрі Алкантара.

Українсько-бразильський проект «Циклон-4» передбачав створення в Україні нового космічного носія «Циклон-4» і будівництво для його пусків наземного комплексу на космодромі Алкантара в Бразилії.

У 2004 році Договір був ратифікований парламентами України та Бразилії. Одразу після ратифікації Договору в Україні розпочалися роботи зі створення ракети-носія «Циклон-4» та підготовки виробничої бази для її виготовлення.

31 серпня 2007 року на паритетній основі, 50% на 50%, було засновано та розпочала роботу в м. Бразилія українсько-бразильська бінаціональна компанія «Алкантара Циклон Спейс».

У 2008 році розпочалися роботи зі створення наземного комплексу «Циклон-4».

У квітні 2010 року БК «Алкантара Циклон Спейс» отримала в Бразилії екологічну ліцензію, а у вересні 2010 року – ліцензію на будівництво наземного комплексу «Циклон-4».

9 вересня 2010 року на пусковому центрі Алкантара відбулася церемонія закладення "першого каменя" у будівництво наземного комплексу «Циклон-4». Наприкінці 2010 року на космодромі Алкантара було завершено розчищення території для будівництва наземного комплексу «Циклон-4» та укладено контракт з будівельною організацією на будівництво комунікацій і споруд.

У 2011 році активно розпочалися роботи зі спорудження наземного комплексу «Циклон-4» на пусковому центрі Алкантара.

У червні 2012 року з України до Бразилії морським шляхом було відправлено першу партію технологічного обладнання наземного комплексу „Циклон-4” для проведення монтажу на пусковому центрі Алкантара.

З березня 2013 року, в наслідок відсутності финансування, будівельні роботи на наземному комплексі "Циклон-4" були зупинені та з того часу так не були поновлені.

У квітні 2013 року було завершено морське транспортування другої партії наземного технологічного обладнання із України.

28 травня 2013 року в м. Бразиліа (ФРБ) відбулося чергове засідання Загальних зборів Бінаціональної компанії «Алкантара Циклон Спейс». На засіданні було вирішено декілька важливих організаційно-фінансових питань, пов’язаних з подальшим виконанням українсько-бразильського проекту «Циклон-4».

17-19 вересня 2014 року було завершено роботи з доставки з України до Алкантари третьої партії наземного технологічного устаткування.

27 квітня 2015 року в місті Бразиліа під головуванням Голови ДКА України Олега Уруського пройшло чергове засідання Ради директорів та Загальних зборів бінаціональної компанії „Алкантара Циклон Спейс”. За результатами засідання сторони направили спільне звернення Ради директорів до Загальних зборів щодо подальшої реалізації проекту «Циклон-4 - Алкантара».

30 червня 2015 року відбулася відеоконференція, яку від від української сторони проводив Голова ДКА Олег Уруський, від бразильської – перший заступник міністра Науки, технологій та інновацій Бразилії Емілія Марія Сілва Рібейро Курі. Голова ДКА повідомив, що Україна направила ноту Міністерству закордонних справ Бразилії з вимогою висловити офіційну позицію щодо подальшої реалізації українсько-бразильського проекту «Циклон-4».

16 липня 2015 року нотою SG/1/UCRA/ЕТЕС Уряду Бразилії до Уряду України бразильська сторона поінформувала українську сторону про бажання денонсувати Договір між ФРБ та Україною про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія «Циклон-4» на пусковому центрі Алкантара.

24 липня 2015 року Президентом Федеративної Республіки Бразилія підписано Декрет №8.494, який оприлюднив денонсацію Договору між ФРБ та Україною про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія «Циклон-4» на пусковому центрі Алкантара, підписаного в м. Бразиліа 21 жовтня 2003 року.

27 липня 2015 року Декрет №8.494 Президента Федеративної Республіки Бразилія набув чинності з дати його опублікування в бразильських ЗМІ.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux