Шановний пане Голово,
Високоповажні члени Кнессету,
Пані та панове!
Шалом!
Перш за все хочу подякувати за високу честь виступити у Кнесеті – і серці, і мозковому центрі ізраїльської демократії. Щиро вдячний ізраїльській стороні, Президенту, Прем’єр-міністру та особисто моєму доброму другові, панові спікеру Юлію Едельштейну за таку виняткову можливість.
Сприймаю її як факт високої поваги і шани не лише до мене як Президента України, а до дружнього і братнього Ізраїлю українського народу.
У стінах парламенту, де ухвалюються доленосні для вашої країни рішення, я відчуваю особливе хвилювання.
Я, звичайно ж, неодноразово відвідував вашу чудову країну. Але у статусі Президента України це мій перший державний візит до вас.
Шановні пані та панове!
І Україна, й Ізраїль є країнами з глибоким історичним корінням. Ізраїль – це одна з найстародавніших цивілізацій на землі. Історія України налічує понад тисячоліття. Але на політичній карті сучасного світу і Ізраїль, й Україна - відносно молоді держави.
Відносини між українським та єврейським народами мають надзвичайно тривалу і, безумовно, особливу історію.
Сотні ниточок тисячоліттями поєднували і продовжують поєднувати два наші нескоренні народи.
Україна - одна з тих країн, де єврейство зберіглося й пережило довгі століття бездержавності.
І це не тільки красиві слова. Наведу декілька фактів.
У 1918-1921 роках український народ зробив першу за 200 років відчайдушну спробу відродити свою українську державність і проголосив Українську Народну Республіку.
Якщо ви поглянете на грошові купюри молодої Української республіки, то побачите на них написи чотирма найпоширенішими мовами України, у тому числі і їдишем. Можливо я помиляюся, але це були перші в ХХ столітті гроші з єврейськими літерами.
На практиці це означало, що єврейська мова була однією з офіційних в молодій Українській державі і євреї як нація були безпосередніми учасниками її творення.
Більше того, в уряді України доби незалежності початку ХХ століття було утворено окреме Міністерство у єврейських справах.
На нашій землі вірувало релігійне життя єврейської громади і, як вже неодноразово звучало в цьому залі, на нашій землі виник хасидизм.
Таким чином, молода Українська Республіка намагалася забезпечити можливості всім народам, які її населяли, підтримувати і розвивати свою культуру та традиції.
Історія не знає умовного способу, але я переконаний: на межі десятих та двадцятих років минулого століття Україна, Європа і весь світ мали шанс піти іншим шляхом, уникнути таких великих трагедій, як Голокост чи Голодомор.
Молода Українська Народна Республіка тоді впала під навалою комуністів і більшовиків. Але навіть радянській Україні вдалося відіграти важливу роль у відновленні єврейської державності. Як держава-засновниця ООН Україна була однією з перших, хто підтримав створення Держави Ізраїль у 1948 році.
Не можу не згадати сьогодні величезну кількість провідних єврейських політичних, культурних та релігійних діячів, які забезпечили Ізраїльське відродження і які походять саме з України.
Зеєв Жаботинський – лідер єврейського Сіоністського руху, автор, поет та солдат.
За два дні мого візиту до Ізраїлю я багато разів чув шану до цієї великої особистості.
Моше Шарет – перший Міністр закордонних справ Держави Ізраїль.
Іцхак Бен-Цві – другий Президент Держави Ізраїль.
Леві Ешкол – третій Прем’єр-Міністр Держави Ізраїль.
Голда Меїр – п’ятий Прем’єр міністр; ця видатна жінка народилася в кількох сотнях метрів того місця, де тепер знаходиться офіс Президента України в Києві.
Леон Пінскер, Шолом-Алейхем, Хаїм Бялик, Агнон Шай та багато інших.
Ці люди – гордість Ізраїлю та єврейського народу. Але й Україна пишається ними.
Чимало євреїв, народжених в Україні, сьогодні обіймають провідні посади в Державі Ізраїль.
Я хотів би окремо відзначити видатного ізраїльського політичного діяча, який поруч сьогодні зі мною присутній тут – спікер Кнесету Його Високоповажність Юлій Едельштейн, мій добрий друг. Ви народилися, пане спікере, в прекрасному українському місті Чернівці, яке було, є і, запевняю Вас, завжди залишатиметься унікальним символом українсько-єврейського співжиття.
Україна пишається представниками єврейського народу українського походження і вдячна їм за незмінну підтримку нашої держави.
Я відчув цю потужну підтримку протягом мого візиту.
Я хотів би говорити про внесок євреїв у розвиток української культури, науки, економіки, політики. Це сотні і сотні великих імен, які навіки вписані в історію України: вчені і письменники, композитори і винахідники, чудові ремісники і видатні технологи.
Колись у київському аеропорті Бориспіль я почув жарт одного відлітаючого: "Київ-Тель-Авів - це міжнародний рейс чи внутрішній?" Кажуть, у кожному жарті є лише частка жарту. Так багато пов'язує наші народи!
Дорогі друзі!
Українців та євреїв зближують й пережиті нашими народами небачені трагедії. Голокост, Голодомор, сталінські репресії та Друга світова війна, денаціоналізація та лінгвоцид у СРСР.
Однією з наших спільних незагойних ран став Бабин Яр у Києві, де німецькі фашисти стратили понад 150 тисяч невинних людей. Провиною більшості з них було тільки те, що вони були євреями.
Наступного року виповнюється 75 років цієї жахливої трагедії. Своїм указом я доручив здійснити особливу підготовку до проведення заходів у зв’язку з роковинами на найвищому державному рівні.
Очолює спільний організаційний комітет глава моєї адміністрації Борис Ложкін, який присутній в цій залі і Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.
Ми запрошуємо для участі у них світових лідерів та представників єврейської спільноти. Буду особливо радий бачити і керівництво Ізраїлю в Києві у вересні наступного року.
Три чверті століття тому десятки тисяч наших єврейських співвітчизників знайшли мученицьку смерть в тому величезному яру на краю Києва. Понад півтора мільйони українських євреїв було знищено німецькими нацистами за роки Голокосту. Ми завжди пам’ятатимемо чисельні приклади солідарності українців зі своїми єврейськими сусідами та земляками. Понад двом з половиною тисячам українців музеєм Яд ва-Шем присвоєно високе звання Праведників народів світу. Вони є справжнім прикладом самопожертви, людяності і героїзму. Вони рятували євреїв. Бо не могли вчинити інакше, хоча чудово розуміли, що наражаються на загрозу своє власне життя і життя своїх рідних.
У Талмуді говориться: «Хто відніме одне життя, відповідно Торі – знищує цілий світ. А хто врятує одне життя, відповідно Торі, рятує цілий світ».
Разом з тим мусимо пам’ятати й про негативні епізоди нашої історії, коли колабораціоністи, які, на жаль, були майже в усіх окупованих нацистами країнах Європи, допомагали нелюдам в так званому «остаточному вирішенні єврейського питання».
Щойно постала незалежна Україна, її керівництво принесло вибачення за ті злочини, що були скоєні окремими українцями в роки Голокосту.
Я, звичайно ж, поділяю таку позицію нашого першого Президента Леоніда Кравчука. І роблю це в парламенті єврейської держави, перед обличчями дітей та онуків жертв Голокосту, людей, які пережили цю страшну трагедію єврейського народу, перед усіма громадянами вашої країни.
Злочини колабораціоністів стукають не лише у ваші серця, а й у наші. Ми не можемо допустити, щоб вони були забуті.
На неприйнятті цих злочинів мають бути виховані майбутні покоління. Як на прикладі Голокосту, Бабиного Яру та інших злочинів.
Українсько-єврейське порозуміння не входило в плани Кремля. Але в глибинах ГУЛАГу, І Щаранський і Едельштейн дуже добре це знають, українські та єврейські дисиденти спільно боролися за свободу і звільнення від радянського тоталітаризму.
Московська пропаганда не дарма звинувачувала сіоністів і так званих українських буржуазних націоналістів у таємній співпраці на підрив СРСР.
Я ніколи не забуду рядки з книги Натана Щаранського, що кіпу йому в радянській в’язниці власноруч зробив сокамерник - "український буржуазний націоналіст".
Трагічні події минулого вимагають від нас виховувати нові покоління на принципах поваги до людської гідності, толерантності, основоположних прав і свобод людини. Це саме те, за що зараз бореться Україна. І сьогодні ми здатні краще зрозуміти болі одне одного, відчути солідарність і проявити взаємну підтримку.
У 2014 році, в лиху годину для моєї країни годину, вся єврейська громада пліч-опліч з громадянами України української та інших національностей рішуче стала на захист нашої спільної Батьківщини. Ми, українці, це високо цінуємо і ніколи не забудемо.
Сьогодні вже цілком очевидно, що в Україні формується політична нація на засадах патріотизму, разом пережитого минулого, непростих викликів сучасності і віри у наше спільне європейське майбутнє, яка міцно згуртувала людей різних етносів, мов і сповідань навколо основоположних цінностей. Цінностей, за які боролися наші предки - свободи, незалежності, демократії, прав людини.
Шановні і Високоповажні члени Кнесету,
Пані та панове!
Українсько-ізраїльські відносини сьогодні динамічно розвиваються як на державному рівні, так і на рівні духовних, культурних і міжлюдських зв'язків.
В Україні зросла мережа релігійних єврейських громад, синагог, шкіл. У Києві створено Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства. Відповідно, відкрито музейні та дослідницькі центри у Львові, Харкові, Дніпропетровську, Чернівцях, Острозі. І ми з впевненістю можемо дивитися і у майбутнє.
Головна мета мого державного візиту до Ізраїлю – активізувати політичний діалог, торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво, визначити шляхи посилення двосторонньої взаємодії в усіх без виключення наших сферах - культурної, економічної, політичної, торгівельної.
Маємо гарну нагоду для цього: 26 грудня виповнюється 24 роки встановлення дипломатичних відносин між нашими країнами.
Важливим елементом поглиблення українсько-ізраїльських взаємин має стати обрання України до складу Ради Безпеки ООН на період 2016-2017 років. Я хотів би запевнити вас з цієї трибуни, що саме на цій високій посаді Україна буде рішучим поборником та адвокатом миру і справедливості, в тому числі і на Близькому Сході. І робити ми це будемо з глибоким розумінням важливості своєї місії, адже нам достеменно відомо справжнє значення цих цінностей.
Ми готові до активізації співпраці з нашими ізраїльськими партнерами, у тому числі у сфері торгівлі, де останні роки нам вдалося досягнути позначки в 1 мільярд доларів. Але це замало, треба більше. Тому особливе значення матимуть домовленості, яких ми вчора досягли з паном Прем'єр-міністром, щодо прискорення підписання Угоди про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем. Не треба нам ніяких перешкод! В умовах кризи це буде наша відповідь розвитку і нашому баченню відносин між Україною і Ізраїлем.
Відзначу, що цими днями в Києві українська та ізраїльська сторони проводять черговий раунд переговорів. Впевнений, що укладення спільної домовленості щодо ЗВТ примножить нашу взаємодію.
Ми маємо потужний двосторонній потенціал для подальшого розвитку. Це і промисловість, величезні напрацювання є в галузі сільського господарства, інвестиції, наука, сфера ІТ.
Я особисто і українці захоплюємося визначними досягненнями ваших науковців, інженерів, лікарів, ваших фахівців в тому числі і у сфері оборонної промисловості. Вражені волею та рішучістю, з якою єврейський народ, маючи вкрай обмежені ресурси, за такий короткий час побудував сучасну інноваційну економіку і процвітаючу країну. Відродив свою древню мову і забезпечив її повноцінне функціонування у всіх без виключення сферах життя. Навчився жити в умовах повсякденної військової загрози і ефективно боронити свою країну. І зберегти в таких умовах ізраїльський народ примудрився свободу і демократію.
Тема Ізраїлю, - економіки, безпеки, охорони здоров'я, науки, – дуже часто лунає в українських ЗМІ. З особливим інтересом і симпатією наші мас медіа звертаються нині до проблематики ЦАХАЛу – Армії оборони Ізраїлю.
Сьогодні Україна змушена вирішувати завдання аналогічні тим, які стояли перед вами десятки років тому. Ваш досвід є надзвичайно цінним і корисним для України.
В умовах загрози суверенітету і цілісності країни ми реалізуємо широкомасштабну програму реформ. При цьому йдеться не про косметичний ремонт, а про повну перебудову всієї системи держави. Боротьба з корупцією, децентралізація, судова і військова реформи, покращення бізнес-клімату, про яке сьоггодні ранком говорив з – це лише окремі питання, які перебувають на порядку денному української влади.
І від того, наскільки рішучими і наполегливими ми будемо на цьому шляху, в буквальному сенсі залежить наше майбутнє.
Україна, як і Ізраїль, вистоїть, Україна не зламається, Україна стане ще сильнішою.
Вельмишановні члени Кнесету!
Історія Масади є для мене також наочним прикладом нескореності духу і неймовірної сили. Сили, коли лише одне бажання людини бути вільною втілює те, що здається на перший погляд нереальним.
Два роки тому українці продемонстрували сучасному світові, як лише завдяки одній силі духу і єдності простих людей можна перемогти потужну й репресивну владну машину під час Революції Гідності.
Велика шана і подяка єврейським організаціям в Україні, які тоді стали на підтримку цієї Революції.
Ми також цінуємо позицію більшості українських репатріантів в Ізраїлі та ізраїльського громадянського суспільства, які виступили проти агресивної політики Кремля щодо України.
Вже 21 місяць ми боремося з російською агресією. Під окупацією опинились мільйони українців, 1 млн. 400 тисяч українських громадян стали вимушено внутрішньо переміщеними особами. Жертвами терору, який спонсорується та підтримується Росією, вже сьогодні є майже 9 тисяч громадян України, з яких майже 7 тисяч – цивільні.
На окупованих територіях панує беззаконня, розбій і нетерпимість.
Спостерігаються масові порушення прав людини в Криму. Об’єктами репресивної машини Кремля стають всі незгодні з політикою окупаційної влади, в тому числі це й представники національних меншин. Єврейська громада Криму, яка налічує близько 17 тисяч осіб, також може опинитися у цих жерлах. Адже окупанти зі знанням справи почали культивувати й антисемітизм. Вони навіть поставили пам’ятник Сталіну.
Підбурюючи конфлікт на Донбасі, туди направляються російські регулярні війська, вона забезпечує їх найсучаснішим озброєнням, окремі види якого розроблені й використовуються виключно Росією.
Кремлівський режим підтримує й фінансує терористичну діяльність як у зоні конфлікту, так і на решті території України.
Ці методи діяльності Росія випробовує не лише в Україні, а й в інших регіонах світу. До речі, зокрема, й на Близькому Сході. Під приводом боротьби з «Ісламською державою» російські літаки здійснюють бомбардування сил поміркованої сирійської опозиції. Жертвами цих бомбардувань стають ні в чому не повинні цивільні, життя яких протягом останніх чотирьох років і так було переповнено стражданнями.
На територію Сирії постачається найсучасніше смертоносне озброєння. Проти кого воно може бути застосоване і в чиїх руках може опинитися завтра?
А завезені нещодавно протиракетні комплекси «С-400» взагалі здатні суттєво вплинути на баланс сил у регіоні.
У протистоянні зовнішній агресії моя держава відродила свою армію. Армію, яка за декілька місяців поступово перетворюється в одну з найбільш боєздатних на континенті. І в цій армії воюють громадяни України і представники різних національностей. І я пишаюся тим внеском, який роблять в захист оборони держави, євреї. Не можу не пригадати слова славного воїна-кіборга, який загинув у січні цього року в Донецькому аеропорту - це етнічний єврей Євген Яцина, який мав позивний "Бєня". Ми пишаємося його подвигом. Посмертно я нагородив його державним орденом "За мужність".
Користуючись нагодою, я хочу подякувати за підтримку Ізраїлю у лікуванні та реабілітації наших поранених військовослужбовців - низький уклін і подяка вам за це. За вашою безпосередньою допомогою десятки українців отримали новий шанс на життя.
Хочу підкреслити – російська агресія проти України – це війна не лише за територію. Росія має велику територію. Це війна світоглядів. Це війна проти свободи і демократії. І Україна і українці сьогодні захищають її. Українці гинуть саме за свободу і демократію, виборюючи право Української держави самостійно визначати своє майбутнє.
І майбутнє для України є європейський вибір. Він є незворотнім.
Вже через лічені дні, з 1 січня 2016 року, в Україні запрацює поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з Європейським Союзом. Ми реалізуємо Угоду про асоціацію.
Декілька днів тому Європейська комісія підтвердила лібералізація візового режиму між Україною та ЄС і українці будуть подорожувати без віз вже у 2016 році. І це стане ще однією ознакою возз’єднання України зі своєю європейською сім’єю. Ми дуже цінуємо, і я хотів би подякувати пану Прем'єр-міністр за безвізовий режим між Україною та Ізраїлем, який був запроваджений у 2009 - 2010 роках. Це було не просте рішення, але історія підтвердила його правильність, бо контакти між людьми це саме те, чого ми зараз прагнемо.
І я впевнений, що український народ хоче бачити свою державу серед європейських демократій, політично вільних, економічно розвинутих та соціально успішних держав. Але ми ані на мить не забуваємо про те, що європейська цивілізація, цивілізація Біблії, своєю появою зобов'язана в тому числі і потужному близькосхідному корінню.
Сьогодні Україна є форпостом демократії на Сході Європи, так само, як Ізраїль є форпостом демократії на Близькому Сході.
Подібно Ізраїлю, Україна має сусіда, який заперечує саме наше право на існування. І так як і ви, найбільш за все ми прагнемо миру. Я вірю в мир.
Один із засновників сіонізму Теодор Герцль казав колись, що для побудови великої нації потрібний великий противник. Дехто в Кремлі вирішив стати для України саме таким противником. А Україна не хоче ворожнечі. Ми хочемо миру.
Шановні пані та панове!
Останні події в світі засвідчують, що сили зла, може, й опосередковано, пов’язані між собою. Перемога зла в одній точці світу стимулює його реванш в іншій. Переконаний, що відповіддю на цей виклик має стати солідарність і об’єднання зусиль усіх демократичних і цивілізованих країн світу.
Я вірю, що ізраїльські політичні діячі більш чітко сформулюють свою позицію щодо подій в Україні з урахуванням динамічних змін останнього часу.
Закінчити ж свій виступ я хотів би все-таки на оптимістичній ноті. Нещодавно ви святкували Хануку, а у нас наближається Новий Рік. Тому, дозвольте мені побажати щастя й кращого життя усім нам - кожній єврейській, і кожній українській сім’ї.
Давайте вірити в Бога, в себе, у своїх близьких та друзів.
Пам'ятаймо слова Пророка Єремії: "Так говорить Господь: зупиніться на дорогах ваших і роздивіться, і розпитайте про дороги предвічні, де дорога добра – то ідіть нею і знайдете спокій душам вашим".
Давайте ніколи не опускати руки, шукаючи шляхи до кращого майбутнього.
Майбутнього, де не буде місця насиллю, де не буде місця тероризму, де панує мир, толерантність та процвітання.
Тода раба! Шалом. Слава Україні!