З 18 по 20 травня 1944 року за наказом з Москви кримськотатарське населення Криму було звинувачене радянською владою у співпраці з нацистами та було депортоване зі своєї землі.

Одна з найбільш швидко проведених депортацій у світовій історії. Основна фаза цього насильницького переселення відбулася протягом неповних трьох діб, розпочавшись на світанку 18 травня 1944 року і закінчившись о пообідні 20 травня.

За даними Національного руху кримських татар, загалом з Криму за наказом Сталіна депортували 238,5 тисяч осіб, з яких 205,9 тисяч, або 86,4 % становили  жінки та діти.

Для цих нелюдяних дій НКВД залучила понад 32 тисячі бійців.

Службовці НКВД заходили у домівки кримськотатарського народу та оголошували господарям, що через зраду батьківщині їх виселяють зі своїх домівок та з Криму.

Люди мали від 15 до 20 хвилин щоб зібрати речі і вивозилися вантажними автомобілями до залізничних станцій, де завантажувалися у щільно зачинені товарні вагони та перевозилися як тварини на схід колишнього СРСР. Було відправлено близько 70 ешелонів з  сотнями вагонів.

З огляду на жахливі умови перевезення, під час переїзду загинуло близько восьми тисяч осіб, більшість з яких - діти і літні люди. Найпоширеніші причини смерті - спрага і тиф.

Держава у свою чергу привласнила собі усе майно, яке залишилося в Криму після кримських татар.

Більшість кримських татар відправили до Узбекистану й сусідні з ним райони Казахстану і Таджикистану.

У перші роки заслання кримськотатарський народ втратив близько 46,2% від загальної чисельності.

Переважна більшість кримських татар була перевезена в так звані спецпоселення - оточені озброєною охороною, блокпостами й огороджені колючим дротом.

Приїжджі були дешевою робочою силою, їх примушувалися працювати в колгоспах і на промислових підприємствах.

У 1948 році Москва визнала кримських татар довічними переселенцями. Ті, хто без дозволу НКВД виходив за межі свого спецпоселення, каралися 20-річним ув'язненням.

До 1957 року були заборонені будь-які публікації кримськотатарською. З Великої радянської енциклопедії вилучили статтю про кримських татар, а цю національність заборонялося вказувати в  паспорті.

Радянська влада знищила кримськотатарські пам'ятки, спалювала рукописи і книги. На місцях мечетей були відкриті кінотеатри та магазини.

У 1956 р. КПРС відкрито засудила політику депортацій, в 1967 р. було скасовано звинувачення в зраді кримських татар, у 1974 р. – була скасована заборона повертатися на місця їх колишнього проживання в Криму, а у 1989 р. було визнано незаконними і злочинними репресивні акти проти народів, підданих примусовому переселенню.

Україна з моменту проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян і не жаліла зусиль для допомоги усім громадянам, включаючи тих, хто був вигнаний зі своїх домівок і повертався на свої території після депортації.

Українська держава за рахунок власних ресурсів здійснювала масштабну роботу, спрямовану на вирішення соціально-економічних проблем кримських татар та осіб інших національностей, які поверталися на постійне проживання на свою рідну землю – Криму на постійне проживання.

Незаконна анексія Росією Автономної Республіки Крим у лютому-березні 2014 року призвела до значних порушень прав людини. Кримські татари перетворилися на жертв переслідувань, зникнень та захоплень російською окупаційною владою та їхніми поплічниками. В результаті окупаційної політики близько 20 тис. кримських татар знову були змушені залишити свою рідну землю, своє життя і свою історію.

ООН, ОБСЄ, Рада Європи та інші міжнародні організації продовжують звертати увагу громадськості на незчисленні випадки порушення прав людини кримських татар.

Представницький орган кримськотатарського народу Меджліс нещодавно був заборонений на тимчасово окупованому півострові. Навіть вшанування пам’яті жертв депортації заборонено у Росії.

У цій ситуації можемо спостерігати, як громадськість визнає та щиро підтримує татарський та український народи. На минулому тижні, 14 травня 2016 року кримськотатарська співачка Джамала, представляючи Україну, виграла Пісенний фестиваль «Євробачення-2016» з піснею «1944», яка розповідає історію кримськотатарського народу, депортованого в 1944 році за наказом Сталіну. Ця перемога продемонструвала, що татарський народ пліч-о-пліч з українським об’єднані у мирній боротьбі з російською агресією повідомляючи світові про трагічні події, яким немає місця у країнах сьогодення.