Шановний Генеральний Секретарю,
Ваші Високоповажності,
Пані та панове,
Перш за все, хотів би відзначити дуже вчасну ініціативу Генерального Секретаря скликати Саміт в цей неспокійний час, коли ми стикаємося з такими масштабами гуманітарними викликами, небаченими з часів Другої світової війни. Дозвольте також подякувати нашим турецьким господарям за прекрасну організацію Саміту та їхню надзвичайну гостинність.
Сьогодні серед стількох лідерів, відданих подоланню гуманітарних викликів, я не можу не розділити глибоку стурбованість Генерального секретаря щодо стану людства. Дійсно, за всю історію ООН, ми інвестували значні спільні зусилля у просування миру та безпеки, протидію бідності, попередження змін клімату, тощо.
Однак, світ знов до небезпечного рівня потерпає від жорстоких конфліктів, соціальних зламів, природніх та техногенних катастроф. Універсальні цінності Статуту Об’єднаних Націй ставляться під сумнів одним з тих, хто покликаний їх захищати. Геополітичні амбіції ставляться понад принципи і норми міжнародного права, і навіть – понад людські життя.
Шановні колеги,
Нашою головною відповідальність є попередження та припинення конфліктів, які, безсумнівно, стали найбільшою загрозою для людства та головним рушійним чинником гуманітарних потреб. Я дуже добре знаю, що кажу.
Вже більше двох років моя країна є ціллю російської агресії. Гуманітарні наслідки цієї агресії становлять більше 10 тисяч загиблих українців, більше 20 тисяч поранених, і близько 1,8 мільйонів внутрішньо переміщених осіб.
Виходячи з досвіду України подолання російської агресії, я б хотів окреслити три ключові елементи того, як ми можемо посилити нашу відповідь конфліктам і, відповідно, гуманітарним викликам.
По-перше, ми маємо зробити все від нас залежне, щоб відновити повагу до міжнародного права та забезпечити ефективність міжнародних інструментів з метою врегулювання конфліктів та притягнення до відповідальності тих, хто їх розпочав. Це є нашою колективною відповідальністю.
По-друге, щоб досягти успіху на цьому шляху, ми маємо бути об’єднаними та солідарними і демонструвати міцне політичне лідерство. І ми маємо бути рішучими та послідовними. Маємо сказати «досить» і дотримуватися цього постулату доти, доки ситуація не повернеться до status quo ante. Маю на увазі, зокрема, дискусію щодо санкцій. Ніхто не має почуватися безкарним. Тільки тоді, коли нам вдасться вгамувати конфлікт, ми зможемо взятися за вирішення левової частки гуманітарних викликів.
По-третє, український досвід на Донбасі свідчить, що дуже важливим є не лише вчасно приділити увагу вирішенню негайних гуманітарних потреб, але й пошуку довготривалих рішень. Важливо приділяти довгострокову політичну увагу та забезпечувати стале інвестування у вразливе та пост-конфліктне відновлення.
Ваші Високоповажності,
Україна повністю підтримує Порядок денний для людства, що є направду важливою платформою для дій, змін та взаємної відповідальності. Ми справді віримо, що глобальне зобов’язання перед Порядком денним для людства може та принесе справжні зміни, яких ми так прагнемо.
Україна готова забезпечити свій внесок у підтримку виконання Порядку денного для людства та заохочує до цього й інші держави.
Дякую за увагу.