Однією з найтрагічніших сторінок в історії кримськотатарського народу є його масова депортація за звинуваченнями в "зраді батьківщині", що відбулася з ночі 18 по 20 травня 1944 року. За найбільш вірогідними оцінками істориків, з Криму було депортовано понад 238.500 татар, з яких 205.900 або 86,4% становили жінки і діти.

 З причини жахливих умов транспортування, близько 8000 осіб  загинули в дорозі, більшість з них були дітьми та літніми людьми. Найбільш поширеними причинами смерті стали спрага і тиф.

Ті, хто вижили, були депортовані до непристосованих місць Сибіру, Уралу та Центральної Азії, де вони залишились без документів, в умовах комендантської години, без права на поїздки і навіть на пошук члені сім'ї, які загубилися під час депортації. Складні умови життя в спеціальні пунктах поселення, інфекційні захворювання та відсутність медичної допомоги призвели до масової загибелі людей, - протягом перших 4 років депортації загинуло 46,2% депортованих.

З дня проголошення своєї незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх громадян, у тому числі тих, що повернулися на свою територію після депортації. До незаконної анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією в лютому-березні 2014 року, Україна на свої власні кошти здійснила велику роботу для вирішення соціальних та економічних проблем кримських татар та представників інших національностей, які повернулися на землю своїх предків для постійного проживання. На початку 2013 р. до Криму повернулися близько 266 тисяч татар.

За підсумками виборів 2010 р., до місцевих рад були обрані 16% представників кримських татар, у той час як їхня частка у етнічний складі Криму складала 13,7%. В кінці 2012 р., для будівництва житла кримських татар було виділено 85 тисяч ділянок загальною площею близько 11 тисяч гектарів.

У 2013/2014 навчальному році в Криму працювали  15 середніх шкіл з викладання татарською мовою (3092 учнів). У 2013 році в Криму виходили кілька газет татарською мовою, в Державній телерадіокомпанії "Крим" діяла татарська редакція "Мейдан"".

Незаконна анексія Автономної Республіки Крим Російською Федерацією призвела до значних порушень прав людини. Кримські татари знову стали об'єктами насильницьких дій, - зникнень і викрадень, вчинених окупаційною влідою. Міжнародні організації – ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ, Рада Європи та інші продовжують привертати увагу до численних випадків порушень прав людини кримських татар.

19 квітня 2017 року Міжнародний суд ООН ухвалив рішення у позові України  проти Російської Федерації. Згідно з цим рішенням Суду, Російська Федерація на окупованій території Криму, повинна утримуватися від проведення або запровадження нових обмежень прав кримськотатарської громади на збереження її представницьких інститутів, в тому числі Меджлісу кримськотатарського народу.

3 травня 2017 року Комітет Міністрів Ради Європи прийняв Постанову про ситуацію в Криму і місті Севастополі (Україна), яка стала першим всеосяжним документом найвищого політичного органу Ради Європи і була присвячена виключно проблемам Криму. В документі була ще раз підтверджена незмінна позиція на підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в межах міжнародновизнаних кордонів. Засуджуючи незаконну анексію Автономної Республіки Крим та м. Севастополь Російською Федерацією, яка підриває мир і безпеку демократії в Європі, Комітет Міністрів Ради Європи ще раз підкреслив, що такі дії РФ є відкритим  порушенням Міжнародного Права. Рішення так званого Верховного Суду окупованої Автономної Республіки Крим, про визнання Меджлісу екстремістською організацією та про заборону її діяльності також було засуджено в Комітеті Міністрів РЄ. Таким чином у документі було викладено чітку вимогу до Російської Федерації вжити всіх заходів для забезпечення прав людини в Криму, у тому числі переглянути рішення про заборону Меджлісу.

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) під час 204-ї сесії Виконавчої Ради, яка була проведена з 9 по 17 квітня 2018 року в Парижі, ухвалила Рішення "Спостереження за ситуацією в Автономній Республіці Крим (Україна)", в якому було відзначено погіршення ситуації з правами людини в Криму і підкреслено необхідність негайного запровадження моніторингу на півострові. Росія відмовляється співпрацювати для здійснення міжнародного контролю.

Незважаючи на заборону російським урядом громадських організацій кримськотатарського народу, відмову у праві в'їзду на окуповану територію їхніх національних лідерів, нинішні труднощі не зламають дух кримських татар. Україна продовжуватиме свої зусилля для забезпечення прав для громадян усіх національностей та етнічних меншин нашої держави.

 

Ми різні, але ми - один народ, ми - єдина Україна!

 

Посольство України в Бразилії