Федеральний Сенат Бразилії одноголосно ухвалив історичну резолюцію солідарності з Україною. Підтримка даного документу стала можливою завдяки наполегливим зусиллям Посольства України в Бразилії та групи друзів України в Сенаті, зокрема, сенаторів Флавіо Арнса, Дамарес Алвес, Сержіо Моро, Магно Мальти, Дорінья Сеабра, Едуардо Жірао, Конфусіо Моура, Жорже Кажуру, Карлос Портіньо. Посол України в Бразилії Андрій Мельник адресно звертався до кожного сенатора підтримати резолюцію. В підсумку, вдалося зібрати підписи 42 з 81 сенатора і згідно з рішенням новообраного голови Сенату Даві Алколумбре, резолюція вважається одноголосно схваленою Федеральним Сенатом Бразилії.

Резолюція містить жорстке засудження порушень російським керівництвом міжнародного гуманітарного права, зокрема, систематичного бомбардування українських міст, цивільних об’єктів, шкіл, лікарень, інфраструктури, що призвело до загибелі щонайменше 12 тисяч мирних мешканців, і внаслідок чого до 10 млн українських громадян стали біженцями.

У резолюції Сенат прямо закликає МЗС Бразилії вжити заходів для якнайшвидшого звільнення понад 20 тисяч українських дітей, яких вивезли на територію Росії, боротися за «посилення поваги до гідності людського життя в Україні, а також для забезпечення територіальної цілісності та непорушності кордонів суверенної країни, яка вже три роки намагається захистити себе супроти неспровокованої агресії».

Ця подія відкриває нову сторінку в історії українсько-бразильських відносин, адже Федеральний Сенат Бразилії ухвалив документ, який відображає панівну думку бразильського суспільства про неприпустимість завойовницької агресії з боку Росії і закликає Ітамараті перейти до активних дій щодо підтримки цілісності і повернення миру в Україні.

Повний текст резолюції українською мовою:

RQS 00098/2025

Р Е З О Л Ю Ц І Я

Шановний пане Президенте Сенату,

Просимо Вас, відповідно до статті 222 Внутрішнього регламенту Федерального сенату, включити до протоколу пленарного засідання голосування на знак солідарності з українським народом, щоб відзначити триріччя широкомасштабного військового вторгнення Російської Федерації на територію України, яке розпочалося 24 лютого 2022 року.

Також просимо надіслати копію цього голосування, згідно з даними, що додаються.

Ця дата змушує нас замислитися над важливістю підтвердження цінностей миру, самовизначення народів та поваги до норм гуманітарного права. Конфлікт призвів до загибелі або поранення понад 1 мільйона людей, і до цього приголомшливого числа входять понад 12 000 українських цивільних осіб, вбитих із початку війни, серед яких, на жаль, багато дітей і людей похилого віку.

Ми не можемо погодитися з цим катастрофічним сценарієм, який триває вже три довгих роки, адже війна вже забрала життя величезної кількості невинних людей, а також змусила близько 10 мільйонів українців покинути свою країну, спричинивши утворення закордонної діаспори громадян і, як наслідок, роз'єднання сімей. У цьому контексті гуманітарна підтримка міжнародного співтовариства виявилася абсолютно необхідною для життя і життєдіяльності українського народу, враховуючи, що збитки, завдані інфраструктурі країни, і витрати на відновлення країни перевищують сотні мільярдів доларів.

У цей критичний момент Бразилія має можливість діяти рішуче, щоб сприяти досягненню миру. На жаль, протягом останнього часу Росія активізувала свої військові дії проти житлових будинків, лікарень, шкіл та інших цивільних об'єктів. Наприклад, кілька днів тому російська ракета влучила в житловий будинок у центрі Полтави, в результаті чого загинуло 14 людей, у тому числі троє дітей.

Тому ми закликаємо бразильський уряд, використовуючи чудовий технічний персонал МЗС (Ітамараті), спробувати виступити посередником у врегулюванні конфлікту з метою відновлення поваги Росією норм міжнародного гуманітарного права, які спрямовані на збереження життя і фізичної цілісності невинних людей, що постраждали від військового вторгнення.

Крім того, ми закликаємо Міністерство закордонних справ докласти зусиль для посередництва у порятунку 20 000 українських дітей, які були примусово депортовані Російською Федерацією, згідно з доповіддю незалежної комісії ООН. Під час військової окупації цих дітей забрали з їхніх домівок в Україні та помістили в прийомні сім'ї або в табори перевиховання в Росії, грубо нехтуючи основними принципами прав людини та міжнародними правами дітей.

З огляду на вищевикладене, ми розраховуємо на розуміння та співпрацю з МЗС Бразилії з метою вжиття конкретних заходів, спрямованих на посилення поваги до гідності людського життя в Україні, а також забезпечення територіальної цілісності та непорушності кордонів суверенної країни, яка вже третій рік намагається захистити себе супроти неспровокованої агресії.

Зала засідань, 4 лютого 2025 року

Документ підписали (у хронологічному порядку): 

1. Сенатор Флавіо Арнс

2. Сенатор Магно Мальта

3. Сенатор, професор Дорінья Сібра

4. Сенатор Конфусіу Моура

5. Сенатор Рожеріо Маріньо

6. Сенатор Лейла Баррос

7. Сенатор Сержіу Моро

8. Сенатор Марсіо Біттар

9. Сенатор Карлос Портіньо

10. Сенатор Дамарес Алвес

11. Сенатор Івете да Сілвейра

12. Сенатор Оріовісто Гімарайнш

13. Сенатор, астронавт Маркос Понтес

14. Сенатор Гамілтон Мурау

15. Сенатор Жорже Кажуру

16. Сенатор Едуардо Жіро

17. Сенатор Мара Габріллі

18. Сенатор Зекінья Маріньо

19. Сенатор Ізальчі Лукас

20. Сенатор Плініо Валеріо

21. Сенатор Шіко Родрігес

22. Сенатор Клейтіньо

23. Сенатор Мекіяс де Жезус

24. Сенатор Лукас Баррето

25. Сенатор доктор Хіран

26. Сенатор Елізіане Гама

27. Сенатор Жайме Багаттолі

28. Сенатор Маркос Рожеріо

29. Сенатор Лаерсіо Олівейра

30. Сенатор Ефраїм Фільо

31. Сенатор Вілдер Морайс

32. Сенатор Сержіо Петекао

33. Сенатор Веллінгтон Фагундес

34. Сенатор Алан Рік

35. Сенатор Луїс Карлос Хайнзе

36. Сенатор Жайме Кампос

37. Сенатор Марселу Кастру

38. Сенатор Жорже Сейф

39. Сенатор Фернандо Дуейре

40. Сенатор Маргарет Бузетті

41. Сенатор Маркос ду Вал

42. Сенатор Есперідіау Амін

Фото: senado.leg.br