Портал в режимі тестування та наповнення
Урядова підтримка та взірець для Бразилії. Рецепт могутності України - видання Globoesporte
Опубліковано 22 вересня 2016 року о 04:43

Globoesporte, Тіаго Леме, Ріо-де-Жанейро

Завдяки урядовим інвестиціям, стимулюванню молоді та хорошій структурі, східноєвропейська країна здобула історичне третє місце в медальному заліку на Паралімпіаді 2016 року

 

117 завойованих медалей, з яких - 41 золота, 37 срібних та 39 бронзових, і нечуване третє місце у медальному заліку Паралімпійських Ігор у Ріо, - найкращий виступ країни в історії цих змагань. Але як Україна стала паралімпійською державою, якщо на Олімпіаді її досягнення значно нижче? Який рецепт вона має для цього? Підтримка та  урядові інвестиції, програма, яка заохочує людей з обмеженими можливостями займатися спортом у всіх регіонах і тренувальний центр з оптимальною структурою, який слугував взірцем для Бразилії, але був захоплений Росією під час  війни. І поєднує всі ці фактори Валерій Сушкевич, засновник і Президент Комітету спорту інвалідів України, відповідальний за роботу, завдяки якій ця колишня радянська республіка за двадцять років злетіла з рівня у сім медалей, завойованих в Атланті в 1996 році, до свого нинішнього успіху в Ріо-де-Жанейро.

62-річний Валерій, якому довелося пережити дитячий параліч (поліомієліт) та провести майже все життя в інвалідному візку, йшов за своєю мрією стати чемпіоном у плаванні, долаючи упередження, які були дуже сильними у Радянському Союзі стосовно інвалідів. Одного разу коли хотів плавати в басейні, він почув від директора клубу: "Тобі треба до  лікарні, а не в басейн. Йди звідси, будь ласка".

Після здобуття  Україною незалежності у 1991 році, колишній плавець присвятив себе паралімпійському спорту, зараз є впливовим  політиком, членом парламенту, і допомагає змінити життя на краще, запроваджуючи програму, яка називається Invasport. Проект стимулює дітей та молодь з обмеженими можливостями до пізнання різних видів спорту у школах, клубах та реабілітаційних центрах, розкиданих по всіх регіонах країни, не сплачуючи нічого за це. Перший з таких центрів був відкритий у 1993 році в Києві. В рамках цієї системи той, хто відзначився, отримує фінансову підтримку від уряду, який інвестує в талант цього спортсмена.

- Факторами успіху України є значні урядові інвестиції та тренувальний центр. Вони мають сильного лідера, - президент українського Комітету є дуже важливого особою в своїй країні, він є політиком, членом парламенту. І у них є маса людей з обмеженими можливостями. Тому, поєднавши гроші, структуру і велику кількість людей, які хочуть стати паралімпійськими спортсменами, ви й отримаєте дуже хороший рецепт для успіху, - пояснив Ендрю Парсонс, Президент Паралімпійського Комітету Бразилії (ПКБ).

Маючи в команді 172 спортсмени в Ріо-2016, на своїх шостих змаганнях на Паралімпіаді, Україні вперше вдалося посісти загальне третє місце з рекордом у 117 медалей, насамперед у плаванні, поступившись лише Китаю і Великобританії та випередивши США. Значний прогрес у порівнянні з 44-м місцем під час першого виступу в Атланті у 1996 році (7 медалей). Країна Східної Європи зайняла 35-е місце у Сіднеї в 2000 році (37 медалей), шосте в Афінах 2004 (55), і четверте в Пекіні в 2008 році (74) та Лондоні в 2012 році (84).

- Україна є дуже організованою в питаннях паралімпійського спорту. На щастя, у нас в країні надається великого значення спорту для інвалідів, у нас є центр підготовки високого рівня, і результатом цього став успіх в медальному заліку. Те, що відбулося на цій Паралімпіаді стало відображенням роботи, дуже добре проведеної протягом останніх чотирьох років, - сказав Тарас Дутко, плеймейкер збірної України з футболу-7, яка здобула золоту медаль в Ріо.

 

НАТХНЕННЯ БРАЗИЛІЇ

Відкритий у травні цього року в Сан-Паулу бразильський паралімпійський центр підготовки, площею в 95 тисяч квадратних метрів для спортсменів з 15 видів спорту, був створений за українським зразком. Тренувальний центр України існує з 2004 року, в місті Євпаторії, в Криму, на узбережжі Чорного моря, і вважається еталоном у світі.

За визначенням Президента Паралімпійського Комітету Бразилії, - Український Центр підготовки є справжньою легендою для світового паралімпійського спорту, був тим зразком якого шукали бразильці. Він був першим спеціалізованим багатопрофільним центром для паралімпійського спорту. Кажуть, що свого часу там були китайці, які все ретельно вивчали, знімали, записували і зробили в Пекіні так само чи й краще. Тобто, українці стали еталоном для всього світу, навіть для Китаю, хоча це країна номер один, і для Бразилії не було інакше. Вони створили відмінну концепцію, хто подивиться на наш тренувальний центр  в Сан-Паулу і їхній, побачить багато спільного в концепції, - сказав голова КПБ.

 

ТРЕНУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР ВТРАЧЕНИЙ НА ВІЙНІ

Тим не менш, сучасну паралімпійську базу України було втрачено у війні з Росією. Після вторгнення росіян, які захопили Крим в 2014 році, українці протягом двох років не можуть працювати у навчальному центрі, який був однією з головних спортивних переваг країни. У цих умовах, на фінішній прямій підготовки до Ріо-2016, спортсмени були змушені шукати інші варіанти для тренування, використовуючи менші центри в інших містах країни, багато з яких належали до старої структури, яка залишилась з часів СРСР.

Війна на Сході України - це питання практично закрите для делегації України на Паралімпіаді. Почувши запитання кореспондента Globoesporte.com про ситуацію після втрати Тренувального центру, деякі спортсмени відмовилися відповідати, інші змінили тему і втекли від питань.

- У нас немає більше цього навчального центру, тому ми не знаємо про умови там, - сказала Оксана Ботурчук, відповівши так само швидко, як бігла на змаганнях, де завоювала дві срібні медалі у легкій атлетиці на дистанції 200 м і 400 м в категорії T12.

Втративши Кримський тренувальний центр, українці вже працюють і шукають інвестиції, щоб реформувати і збільшити іншу базу - у Яворові, біля Львова, яка спочатку була побудована для зимових видів спорту, але тепер має бути адаптована, щоб приймати також спортсменів і влітку.

- Ми спостерігаємо за ними. Ми говорили з Валерієм, і я сказав йому, що його спортсмени непогано виступають навіть без Кримського центру, і він погодився. Але він говорив також, що з тим центром всі їхні бронзові нагороди, були б золотими. Може так, а може й ні. Вони шукають підтримки, щоб побудувати новий центр. Кримський центр, використовувався не тільки спортсменами-паралімпійцями, але й слугував також для розвитку спорту, був центром реабілітації для тисяч людей. Це те, про що Валерій дуже жалкує, тому що багато солдатів, які повернулися з війська з травмами та пошкодженнями, пройшли реабілітацію там, - сказав Президент Міжнародного паралімпійського Комітету (МПК) Філіпп Крейвен.

 

З-Е МІСЦЕ НА ПАРАОЛІМПІАДІ ПРОТИ 31-ГО НА ОЛІМПІАДІ

У той час як на Паралімпійських Іграх Україна демонструє вражаючий розвиток, на Олімпійських іграх відбувся спад. Ситуація є зовсім іншою. На Олімпійських Іграх в Ріо-де-Жанейро минулого місяця українці провели найгіршу кампанію в олімпійській історії країни, залишившись лише на 31-у місці, завоювавши 11 медалей, з яких - дві золоті, п'ять срібних та чотири бронзові. Найкращі показники були саме під час першої участі після здобуття незалежності від Радянського Союзу, в Атланті в 1996 році, коли Україна стала дев'ятою в загальному заліку, з 23 медалями, серед яких - дев'ять золотих, дві срібні і 12 бронзових.

- Деякі країни, які тут змагаються, мають, фантастичні системи для паралімпійського спорту. Я вважаю, що Україна – це один з  прикладів. Україна посіла 31-е місце в таблиці медалей Олімпіади, і знаходиться майже на вершині на Паралімпіаді. Є кілька шкіл у кожному регіоні України, де існують добрі умови для спортсменів-інвалідів та для початку спортивної підготовки, - сказав на прес-конференції Крейг Спенс, директор з комунікацій Міжнародного Паралімпійського Комітету.

Українські спортсмени-паралімпійці вважають за краще не робити порівнянь між результатами двох подій, але підкреслюють важливість стимулювання, підтримки і структури, які вони завжди мали у своїй країні.

- Всі тренуються і готуються до змагань на тому ж рівні, ми працюємо напружено, щоб показати свій кращий рівень, і ми бачимо, що відбувається з результатами. У мене завжди була хороша база для тренувань, - розповів досвідчений Олександр Дорошенко, власник трьох медалей в Афінах 2004 з легкої атлетики, зі змагань у метанні списа, диска і штовханні ядра.

 Джерело: http://globoesporte.globo.com/paralimpiadas/noticia/2016/09/apoio-inspiracao-do-brasil-ct-perdido-na-guerra-receita-da-potencia-ucrania.html 

Переклад: Посольство України в Бразилії

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux